272 Наливайкова віра
цем. На скликаній в о с р н и 1649 року, незабаром після Зборівської битви, старшинській раді Хмельницький вбачав вихід зі складної для козацтва ситуації в тому, що козаки «... за допомогою зброї самі поставлять до влади самодержавного короля і рівною мірою підкорять самодержавній владі монарха як себі самих, так і поляків, королев’ ят і шляхту » 1 °. Московський посол в Україну Ґріґорій Унковський повідомляв у квітні 1649року, що Хмельницький «... под державою королевскою величества и у панов рад в подданстве бьіть не хочет для того, что у них не один король и паньї рада, все назьіваютца королями и Войском Запорозким владеют » 11.
Теорію про монархічну владу та династичні аспірації Хмельницького розвинув свого часу В’ ячеслав Липинський( 1882— 1931), засновник державницької школи в українській історіографії. Погляди Липинського підтримали та розвинули інші історики державницької школи, зокрема, Іван Крип’ якевич- автор класичного дослідження про державу Богдана Хмельницького. З другого боку, Михайло Грушевський ставив під сумнів погляди Липинського про монархізм Хмельницького та вказував на спроби гетьмана знайти modus vivendi для козацької державности всередині Речі Посполитої, а згодом Московії. Хоча суперечку, яка точилася між Липинським і Грушевським, ще не вичерпано, більшість науковців погоджуються, що в роки Хмельниччини відбулася безпрецедентна концентрація влади в руках козацького гетьмана12. Цей процес розпочався з перших місяців гетьманування Хмельницького13.
10 Анонімний лист з квітня 1650 року: ДОВ.- С. 328. 11 ВУР, Т, 2.- С. 167. 12 Про гупьречку між Липинським і Грушевським див.: Ярослав Федорук, « Монархізм Богдана Х меїьницького в оцінці В’ ячеслава Липинського: критична інтерпретація », у кн.. В’ ччег пав Липинський: Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна [ Студії, Т. 1 ], ред. Яро^тов Пелен^ький( Київ, Ф ііад еіь ф ія, 1994У С 288-231. Розвиток теорії монархічного правління Богдана Хмельницького ілюструють такі праці: В’ ячеслав Л и пинський, Україна на переломі, 1657-1659( Київ- Відень, 1920); К рип’ я кевич, « Студії наддержавою Богдана Хмельницького »; Оглоблин, Думки про Хмельниччину. 13 Перетворення гетьманської влади на владу близьку до абсолютної не було непомітним для уважних спостерігачів козацького повстання, і один з них, співавтор тексту Гадяцької унії волинський воєвода Станіслав Брньовський, зазначав, що він добре пізнав цю « хлопську монархію »( ПКК, Т. З, № 62Y