Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 266
266
Наливайкова віра
янської Европи97. Його листи, з характерним наголосом, що «на
віть є вреї>- кривдять козаків, цілком узгоджувалися з папською
буллою «Cum nimis absurdum», яка вважала абсурдним і непри
пустимим те, що євреї панують над християнами замість бути
їхніми служниками9* Навіть самі євреї, ймовірно, вважали свою
роль в Україні ненормальною та принизливою для християн.
Таке сприйняття відображено в хроніці Гановера, де автор з
очевидним співчут тям пише, що місцеві селяни стали «такі не
щасні та мізерні, що всі верстви людей, навіть наймізерніші серед
них [євреї], стали їхніми панами»94.
Дослідження українських джерел середини XVII століття та
дій повстанської армії в цілому свідчить, що ані сам Хмельниць
кий, ані його оточення не мали хоч якоюсь мірою розробленої
«єврейської програми». Це можна пояснити кількома причи
нами. Серед них - уже відзначена дослідниками спорадичність
козацько-єврейських контактів (на відміну від селянсько-єврей
ських) напередодні повстання та їхній переважно неантагоніс
тичний характер. Іншу причину можна вбачати в тому, що ані
православна, ані уніятська церква першої половини XVII сто
ліття не створила трактатів, які систематизували б антиіудейську
аргументацію. Щодо повстанського загалу, то, наскільки це до
зволяють реконструювати письмові джерела та аналіз масової
07 П ід час переговорів м іж М осковією та Річчю П осполитою у Л ьвові
влітку 1653 року, коли м осковські посли п о втори ли свої давніш і зв и
нувачення, що п о л як и повод яться з п рав осл ав н и м и гірш е, ніж з є в р е
ям и, к ом ісари Речі П осполи тої відп овіли цілком v дусі ан ти іудей ської
со л ід ар н осте м іж західним и та східним и християн ам и : «А что де они,
царского величества великие посли говорят, что королев :кого величества
в го с и д а р ст в е л и т ч а я во льн о ст ь ж идом , ж ж ели х р и с т и я н о м , и
королевское величество жидом не присягаєш , а имеет и х в своем госу-
дарст вс за невольников, и вольно де корольвскому величест ви т ехж идов
из своєю государст ва вигнат ь, что псив. А греческого за к о н у лю дем
королевское величест во присягаєш и по своеи присяги неволи им никакие
не ч и н и т » (З а б о р о в с к и й , ред., П р а во сла вн и е, кат олики, у н и а т и . -
С. 135).
us Stow, Catholic Thought and Papai Jewry Policy. - P ?-6 2 . П ро ан ти -
єврейські м отиви західноєвропейських повідом лень і творів про Х м ель
ни ччи н у див.: Raba, Between Remembrance and Denial. - P. 121-128, 187—
188. 191-192.
'Jl) Hanover, Abyss ofDespair. - P. 28.