Релігійна війна 261
етнічні євреї, які-( вихрестилися » в православ’ я під час Хмельниччини, обіймали високі посади ь козацькому війську.
Яка була реакція православного духівництва на долю євреїв під час повстання? Хто стояв за пунктом Зборівської угоди про « очищення землі », який забороняв євреям перебувати в Україні? 79 На жаль, ми дуже мало знаємо про реакцію ієрархів і майже нічого не знаємо про реакцію рядового духівництва. Оскільки священики на місцях масово долучалися до повстання й у деяких випадках навіть очолювали козацькі загони, можна твердити, що вони поділяли ставлення повстанських мас до t вреїв. Ієрархи, зі свого боку, очевидно, не заперечували проти « очищення землі » або навернення іудеїв. Водночас дехто стримано засуджував « крайнощі » повстання. Наприклад, є свідчення, що митрополит Косов звертався до козаків у справі єврейських бранців, взятих у полон у березні 1649 року, і домігся їх визволення " 0. Павло Алепський, який супроводжував антіохійського патріярха М акарія в подорожі Східною Европою, записав у своєму щоденнику, що його власне серце й серце патріярха « було обтяжене смутком через плач » єврейських дітей, чиїх батьків закатували козаки, « змушуючи їх навернутися або видати свої скарби » 81. Тогочасні джерела свідчать, що в багатьох випадках повстанці, нападаючи на євреїв, були зацікавлені не так у їх наверненні на християнство, як у мирських набутках. Реакція найвищої православної ієрархії була, найімовірніше, та сама, що й у козацької старшини та шляхти. Згідно з « Літописом Самовидця », вони поділяли антиєврейські почуття, але шкодували про жорстокість натовпу.
З офіційного листування Хмельницького та інших джерел козацького походження випливає, що єврейське питання було серед тих, які гетьманська адміністрація найчастіше використовувала для легітимації повстання. У листах до уряду Речі Посполитої та іноземних монархів Хмельницький і козацька старшина досить часто згадували про євреїв, пояснюючи причини по
79 Під Зборовом повстанці вимагали не тільки заборонити євреям орендувати маєтності на території Запорозького Війська, але й заборонити їм постійно там мешкати. Текст козацьких вимог див.: Д БХ, № 68. й,) Цей випадок занотував український православний ш ляхтич Иоаким Єрлич. Див.: Raba, Between Remembrance and Denial.- P. 83. 81 Там само.- P. 136.