Релігійна війна 257
шу, але також як нагоду виконати свій « християнський обов’ я зок »- навернути на православ’ я якомога більше іудеїв. Характерно, що дії повстанців не засвідчували існування аналогічної « місійноі » програми щодо поляків. У червні 1648 року московський посланець до Адама Кисіля розповідав, що <.-... жибьі ос многие крептятца и приставсіют к их же войску, а лях де хотя и похочет креститца, иихне принимают, а всех побивают. А то де и говорят, что ь Польїие и Литеє всех гяхов побить за то, что веру християнскую ломали и многих християн побива ш и насилованьем к лятцкой вере привооили » т. Ясно, що головними ворогами повстанців тут, як і в інших джерелах61, і, римо-католики, а не іудеї. Очевидно, повстанці вважали, що іудеїв ще можна було « виправити » через навернення на православ’ я.
На масове примусове хрещення іудеїв нарікають єврейські хроніки часів Хмельниччини. Натан Гановер, найавторитетніший серед єврейських хроністів, уважав навернення на християнство найгіршим вибором для єврейських громад, що на них нападали повстанці. Серед трьох можливостей, які поставали перед євреями в часи повстання загинути, перейти на православ’ я чи потрапити в полон до татар Гановер віддає перевагу третьому62. Татари не мали релігійної місії щодо євреїв: вони вбивали або брали в полон з метою отримати викуп не тільки євреїв чи католиків, але навіть власних союзників козаків. Гановер твердив, що коли не було можливости потрапити в полон до татар, то краще було загинути, ніж зректися власної віри. Гановер тут явно підтримує погляди рабина Єхиеля Михаеля з Немирова, який напередодні нападу повстанців на місто нібито " застерігав людей, що коли( боронь Боже) прийде ворог, вони повинні не змінити свою віру, але радше загинути, щоб святилося Його Ім’ я » 63.
Згідно з Гановером, козаки спершу намагалися навернути своїх бранців, а згодом вбивали тих, хто відмовлявся приймати християнство. Саме так нібито сталося в Тульчині, де один з коза-
60ВУР, Т. 2.- С 11. 61 За свідченням польського сучасника п о в за н н я Самуеля Ґрондгького, євреї перебували в меншій небезпеці від повстанців, ніж католики. Див.: Raba, Between Remembrance and Denial.- P. 112. 62 Hanover, Abyss ofDespair.- P. 44-45. G3 Там само.- P. 52.
5-228й