Релігійна війна 251
так і в контрреформаціному варіянті, була доступна в Україні, та знайомила православного читача з найновішими тенденціями християнського антиіудаїзму ' 4:>. Антиєврейські погляди західних християн торували свій шлях в У країну водночас із чимраз бі льшим напливом єврейських іміґрантів із Західної та Центральної Европи.
Не лише уніятська церква зазнала потужного впливу римокатолицизму. Як ми вже показали, православну церкву в 1630- 1640-х роках також було реформовано за контрреформаційним взірцем. Католицькі впливи явно позначилися на антиіудейських рішеннях православного собору 1640 року46. Собор ухвалив заборонити православним купувати м’ ясо у євреїв, а православним жінкам- бути в них повитухами та кухарками. Це рішення явно перебувало в річіщі тогочасної політики католицької церкви, яку сформулював папа Павло IV у буллі « Cum nimis absurdum » 1555 року. Ця булла започаткувала нову, контрреформаційну політику папства щодо євреїв, і зокрема, проголошувала створення першого єврейського гето. Серед іншого, булла засуджувала той факт, що деякі євреї наймали християнських доглядальниць і служниць47.
Ухвали православного собору 1640 року, зазвичай, уважають показником зростання напруження між православним духівництвом і єврейськими громадами, хоча важко сказати, якою мірою рішення собору впливали на православний загал. Як виглядає,
46 Ettinger, « The Legał and Social Status ».- P. 126. М ихайло Грушевський вважав, що багато ухвал собору були радше реакцією на наступ католиків, ніж ініціятивою з боку православних. Він писав: « Дебати, ведені на київськім соборі 1640 р., дають образ і міру г ' ч асн и х богословських інтересів. Поруч ріжних елементарних справ, в тім роді як заборона нюхання табаки, або куповання православними мяса у Ж идів,- дебатувалися питання про те, де пробувають по смерти душі праведних і де душі грішних; як відбувається суд над поодинокими душами умерших; звідки береться душа у дитини- чи від батьків чи творить ся Богом. Н а всі питання треба було мати готові, вироблені відповіді, аби католики не тикали в очі, що православні самі не знають, у що вірують ».( Грушевський, Історія України-Руси, Т. 8. Ч. 2.- С. 91). 47 Див. відповідні уривки з булли папи Павла IV •, Cum nimis absurdum »( 1555) та аналіз зміни папської політики щодо євреїв з початком контрреформації в кн.: Kenneth R. Stow, Cathnlk Thought and Papa! Jewrv Policy. 1555-1. W.( New York, 1977).- P. 3-62.