Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 250

250
Наливаіікова віра
Пігага, а ранньомодерні руські учите іьні ( вангечії рясніли ви­
падами проти іудаїзму та іудеїв1'5.
Як уважа* Шмуель Ртінгер, на ставленні православного
духівництва до євреїв позначилися настрої українського міщан­
ства, яке конкурувало з t врейськими торгівцями та ремісниками
в містах і ві, цгравало важливу роль у тогочасних церковних спра­
вах. Етінґер також твердить, що в десятиліття напередодні Хмель­
ниччини конфлікти православного духівництва з євреями пере­
важали над конфліктами євреїв з католицьким духівництвом, і
пояснює це обережнішим ставленням євреїв до католиків - па­
нівної конфесійної групи в державі1"1. Можна припустити, що, у
своєму ставленні до t вреїв, православне духівництво не виявляло
жодної ініціятиви, а просто наслідувало взірець своїх польських
конкурентів. Антиіудейська література, як у протестантському,
л П рикладом православної полеміки проти нового календаря та згадки
про єврейську Пасх} t тьір ченця Л еонтія з Кигво-П рчерського монас­
тиря, написаний 1608 року: Архив ЮЗР, Т. 2 (1865): 277-278. О пиг книж ки
Пігаса див. у виданні: Запаско, Іса* вич, П ам ’ят ки книжкового мистецтва,
Т. 1, № 24. Н егативні згадки про євреїв трапляю ться також в інш их право­
славних творах, наприклад, в «Імнологп» - збірнику панегіриків, п р и свя­
чених П етрові М огилі (1630 рік;, див.: Українська поезія. Кінець X V I -
початок XVIIст оліт т я. У порядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень (Київ,
1978). - С. 359. Аналіз антиєврєйських м отивів в учительних евангеліях
див. у статті: М. V. D m itnev, «L'Eglise Orthodoxe de Ruthenie et les Juifs au
XVIe-debut du XVII siecle», Les Chretiens et les Juifs dans le sncietes de rite gret
et latin, ed. M. Dmitnev, D. Tolet (Paris, 2001).
14 Shmuel Ettinger, «The Legał and Social Status of the Jews of Ukrainę from the
Fifteenth Century to the Cossack Uprising of 1648», JUS 17, №. 1-2 (Summer-
Winter 1992): 107-140, тут P. 125-126. Н а підтвердж ення Етінґерового
припущ ення можна навести розповідь Н атана Гановера про тульчинського
рабина Аарона, який, нібито, відрадив своїх вірян від нападу на ворогів-
поляків таким и словами: «Якщо ви здіймете руку на ш ляхтичів, і като­
ли ц ьки й король про це почуь, вони пом стяться наш им братам у вигнанні
(боронь Б ож е)» (Hanover, Abvss ofDespair. - P. 55). Більш контроверсійним
е припущ ення Етінґера, що зв ’язок праве славної церкви з міщ анством
зм іцнився «після того, як більшість ш ляхти навернулася на католицизм ».
(Там само. Р. 126). Із цим твердженням можна погодитися іиш е частково,
адже православну церкву, на відміну від уніятської, активно підтрим увала
ш ляхта.
П ро польську антиіудейс.ьку літературу того часу див.. D aniel T olet, «La
literature antisemite polonaise de 15M-1668. Auters et editions» Revue franęaise
dhistorie du livre 14 (1Q"77): 73-105.