Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 246

216
Наливайкова віра
уніятів, як і православних. Заслуга в зміні козацької політики в
цьому питанні належала київському воєводі Адамові Кисілго.
Саме він переконав Хмельницького відкласти справу повної
ліквідації унії до найближчого сейму. Природньо, сейм унії не
скасував. Головним аргументом Кисіля в його дискусії з козаць­
кою '■'таршиною була ідея загального застосування принципу
релігійної толерантносте: "Як ви не хочете, аби вашим сумлінням
командували, то й ви не забагайте командувати»^8. Хмельниць­
кий, принаймні тимчасово, прийняв цей аргумент Кисіля і поде­
куди ним послуговувався. В листі до волинської шляхти в листо­
паді 1650 року він, розвиваючи ідею повернення православним
церковного майна, писав: «А з їх м. панів, хто хоче і як хоче, хай
вірить, ми не чужого, а свого вимагаємо»"*9 Проте зняття з поряд­
ку денного вимог про знесення унії було справою тимчасовою.
Хмельницький не міг ці іковито відмовитися від такого зручного
аргументу в переговорах з польською стороною.
Гетьманська адміністрація вповні перебрала від шляхетського
та міщанського руху першої третини XVII століття погляд на
унію не як окрему церкву чи релігійний рух, а як королівську
інтригу, спрямовану на порушення «давніх прав* «грецької релі­
гії» та «народу руського» Отже, з початком повстання наголос
перемістився зі спроб «поєднати Русь із Руссю», що було харак­
терно для православної думки доби могилянства, на трактування
унії як засобу нищення православної церкви, що відповідало
традиціям православного мислення кінця XVI - перших деся­
тиліть XVII століття. Для Хмельницького проблеми роз’єднання
Русі, судячи з усього, просто не існувало. Його Русь була прак­
тично єдиною православною. Унія нічого не означала в суто
військовому аспекті, а її культурна привабливість, важлива для
38 Цит. за: Грушевський, Історія України-Руси. Т. IX, Ч. 1 .- Г. 25. П ро роль
К игіля в обговоренні релігійного питання на сеймі 1649 -1650 років див.:
Sysyn, Between Poland and the I rkraine. - P. P 8 - 1 80.
39 В тому самому листі до волинської ш ляхти Х м ельницький писав: «А
панове уніяти повинні віддати те чуже, що насильно позабирали, бо знатні
князі і пани руські, предки в. м., н. м. панів, та наш і предки, добрі молойці,
добуваю чи вільності у королів наших панів і Речі Посполитої, обороняючи
святу грецьку віру, віддали своє життя. Вою вали польські та руські З а ­
порізькі Війська, а не уніятс.ькі, про яких і слуху не
то» (Д БХ . - Г 196V