Ре чгійна війна 245
його вимог, тобто ті пунк і я, > ікі стосувалися військово-політичної програми. Релігійно-національні вимоги було задоволено значно \ іеншою мірою. Головне питання про тіквідацію унії було знято з порядку денного та відкладено до наступного сейму. « Декларація ласки короля, дана на пункти прохання війська Запорізького »( так називалася українсько-польська частина Зборівського договору4) передбачала надання адміністративних посад у трьох східних, тепер козацьких во < водствах- Київському, Чернігівському та Брацлавському тільки шляхтичам грецької релігії, а також відмовляла єзуїтам у праві мати школи в Києві та інших містах козацького краю. Король також обіцяв надати місце в Сенаті київському митрополитові, але без сеймової згоди цей пункт « Декларації » був мало чого вартий. Для козацької дипломатії першорядною була справа території та чисельносте pet стру. Від розв’ язання ціє ї справи залежала справа релігійна, оскільки, як вже показав нетривалий період українсько-польського перемир’ я( з кінця 1648 до весни 1649 року) виконання будь-яких козацьких умов було гарантовано тільки на території, підконтрольній Війську Запорозькому.
Зборівський договір 1649 року приніс нові мотиви в козацьке трактування унії. З одного боку, козацька дипломатія надалі наголошувала на порушенні прав « народу руського »( третій пункт козацьких вимог під Зборовом наполягав: « Унію, як постійну причину пригноблення руського народу... має бути скасовано а з іншого- міркування політичного характеру змушували визнати, що принцип толерантности так само стосувався
документі « Relatio glorisimissimae expeditionis », який передруковано в ДОВ.- С. 288-308. Текст королівської дсь іарацп див. у виданні: А кт и ЮЗР, Т. З( Г ан к т-П етербург, 1861). С 115 116. В осьм ий п ар агр аф цього документу було сформульовано в такий ^писіб: « Взглядом змеш аня унеі так в Короне Польской як в Великом князстве Іитсвском, также сторони целости церковной добр, фундаций до них належачих, котори за давних лет мевали, такжг і всех прав церковних- так яко з преосвященним отцем митрополитом Киевским и з духовенством на сейме б іи зк о прошлом намовлено і поставлено буде, якоби на жадане отца м итрополити в ср позволено било, его королевская милость держати готов, аби ся каждий тешил с прав и волностей своих и месце в сенате преосвященному отцу митрополите КИРВСКОГО СГО королевская МИЛОСТЬ ПОЗВОЛЯ ' 1 МРТИ >. " 7 Д Б Х.- С. 130.