Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 239

Релігійна війна
239
Як і повстанці, влада Речі Посполитої була схильна розгля­
дати нову козацьку війну як релігійну26. Так само як повстанці
вбачали потенційних ворогів у кожному, хто не і православним,
польська влада д и в и л ася на п равославни х, насам перед,
священиків, як на потенційних прибічників Хмельницького. Тре­
ба сказати, що і з одного, і з другого боку ці підо іри та упереджен
ня були небезпідставні. Чимало православних священиків брали
участь у повстанні або допомагали повстанцям. Приклад церков­
ної підтримки селянських і козацьких мас, характерний для пер­
ших місяців повстання, містить так звана «конфесата» (свідчен­
ня, здобуті за допомогою тортур) козацького розвідника Яреми
Концевича. За словами Концевича,«Атанасій, владика луцький,
прислав Кривоносу 70 гаківниць, 2 гармати, 8 півдіжок пороху,
досить олова, а грошей привезли 7 тисяч, щоб атакувати Олику
та Дубно». Серед тих, хто знав про діяльність Концевича, був
священик Михайлівської церкви в Лавриновому Куті (Гали­
чина), який сказав розвідникові: «Ми ліпше обізнані, бо пишемо
одне одному, і звістки сягають самого Києва...». Схоплений 31
липня 1648 року, Концевич «зізнався, що піп із Завалова писав
попу з Ііідгайців до Старого міста, а підгаєцький тернопіль­
ському протопопу Абрамові, посильному владики. Листи відси­
лають також до козаків»27. Можна навести й інші приклади того,
що православні священики підтримували повстання та навіть
очолювали повстанські загони28. Римо-католицькі полемісти
26 Див., наприклад, згадки про повстання в листуванні між папою Інокен-
тієм X та сеймом з нагоди смерти Владис лава IV й обрання на польський
трон Я н а К азим ира (Л Н Б У ім. Стефаника, «O ssolineum », справа № 955,
арк. 147 зв,- 148; справа Nb 198, арк. 486- 487).
21 ВУР, Т. 2. Г. 70.
2>і С ер ед п о л я к ів б у л о ш и р о к о відом о щ о іс т о т н а ч а с т и н а п р а в о ­
славн ого ду х івн и ц тва п ід т р и м у Х м ельницького. В одном у з ли стів
л ь в ів с ь к и й р ай ц я С а м ш л о К уш евич зазначав, щ о в л и ст о п ад і 1646
ро ку св ящ ен и к із К рехова згол оси вся до Х м ел ьн и ц ько го , я к и й тоді
о табо р и вся побл и зу Л ьвова, і запросив гетьм ан а відвід ати його м іс­
течко (Д ив.: С ам ійло Куш евич, «Л исти зі Л ьвова». С. 121). В одному
ли сті н 31 серпня 1 64>і року йдеться про п ід тр и м ку п о встан н я з боку
п р ав о сл ав н о го д у х ів н и ц т в а К ам ’ян ц я: « С в я щ е н и к п р и н іс з Д у н ай -
города звістку, щ о св ящ ен и к и з К ам 'ян ц я п оси л ал и до Х м ельн и ц ького
л и сти через вартових, благаю чи про п орятун ок та обіцяю чи перебрати
місто й повбивати нас, бо м и нібито хотіли зн и щ и ти м ісцевих русинів»