238 Наливайкова віра
Найбільше потерпз чи при зустрічі з повстанцями католицькі ченці та священики. Вже в перші дні повстання Варшави сягли чутки, що в Україні руйнують католицькі костели та монастирі й убивають ченців22. Як свідчать пізніші скарги шляхти, ченців нерідко вбивали, тоді як самих шляхтичів відпускали живими23 Знаючи про небезпеку ченці католицьких орденів і католицькі священики, разом зі шляхтою та рештками магнатських та урядових військ, шукали притулку в замках та інших укріплених пунктах. Однак шляхетські війська, хоч і знали про ненависть повстанців до католицького духівництва, не поспішали брати їх під свій захист. Зокрема, загони київського воє води Януша Тишкевича, скеровані на захист Бердичева, не зробили жодних зусиль для захисту тамтешніх босих кармелітів; натомість вони наказали ченцям « забиратися геть, бо інкше вони їх потоплять » 24. Щоб урятувати життя, католицькі духовні особи кидали церковне та монастирське майно й тікали вглиб Речі Посполитої. Головними пунктами, де збиралися втікачі, були Львів і Замостя, і < свідчення, що єзуїти та члени інших католицьких орденів почали прибувати до Замостя вже в липні 1648 року25.
11 Серед єзуїтських закладів, які зазнали нападів v перші місця і повстання, була колегія в Переяславі. Д окладніш е про збитки, яких повстанці завдали колегії між 20 травня та 22 червня 1648 року див.: Н аукова бібліотека Львівського університету, відділ рукописів, « Acta Jesuitica », TeKa З, № 228. 2‘ Д оля чорнобильських домініканців, яких повстанці вбили восени 1648 року, була типова для багатьох католицьких ченців, які потрапили до рук повстанців у перші місяці Хмельниччини. Повідомлення про загибель домініканців див. ДО В. ■С. 176. 24 Див. лист священика Старовольського з 15 липня 1648 року: ДО В.- С 79. 2 ' Т а м само. Під час Хмельниччини Львів залиш ався одним з головних центрів католицьких орденів в Україні. Прикладом тогочасного листування між львівьськими ченцями та їхніми колегами ч інш их чагтин України є лист кармеліта Генрика з Кам’ янця до львівських кармелітів про місце розташування Хмельницького й татар і про воєнні дії в регіоні( Л Н Б У ім. Стефаника, « Ossolineum », гправа № 189, нотатки М арціна Ґолінського, арк. 244 246). Про становище католицьких ченців, які залиш илися в Україні під чаг повстання див. лист з липня 1653 року до ректора єзуїтської колегії у Львові Святослава Рудницького: ЦДІА( Львів), фонд 140, справа № 119, арк. 26--27.