Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Página 236

236
Наливаикова віра
в чутках, які ширилися серед повстанців, ніби полковника Ґанжу,
очільника козацьких атак на Умань і Тульчин в. тітку 1648 року,
вбили його власні підлеглі за те, що він подарував життя шлях­
тичам16. Можна припустити, що коли йшлося про грабунки, по­
всталі селяни та міщани не робили великої різниці між маєтнос-
тями католицького та православного духівництва. Про це
свідчать універсали Богдана Хмельницького, призначені поклас­
ти край нападам повстанців на православні монастирі1'. Непе-
рє тивки бувало й тим православним духовним, які виконували
дипломатичні та розвідувальні місії серед козаків на прохання
своїх польських патронів18. Православну солідарність порушу­
вали також в інших випадках. Багато православних шляхтичів,
зокрема, лідер православної спільноти з-перед війни Адам Ки­
сіль, не приєднатися до повстанців, а зберегли лояльність Речі
Посполитій. До Кисіля та інших православних шляхтичів часто
зверталас я влада з дорученням утихомирити повстанців19. Однак
від самого початку повстання православ’я стало важливою озна­
кою руськости, а отже, належності! до повстання. І навпаки, тісно
пов’язані в тогочасній масовій свідомості етноконфесійні та соці-
яльні ознаки (католик поляк - пан; іудей - єврей орендар)
16 Грушевський, Історія України-Риси. Т. 8, Ч. 3. - С 40.
1 ‘ У липні 1648 року Богдан Х мечьницький на прохання ченців Густин­
ського м онастиря під П рилуками написав до повстанців тиста з вимогою
зупинити грабунки. Повстанці нібито напали на монастир, катували ченців,
забили деяких монастирських донаторів і пограбували церковні кош тов­
ності. Х м ельницький наказав схопити й повісити ватаж :<ів. У лю тневому
універсалі 1649 року до миргородського та прилуцького по яковників геть­
ман вимагаї покарати козаків, які завинили у вигнанні «духовних отцов
своїх» (Д Б Х . - С. 108).
К ілька разів дивився смерті в очі постанець до козаків від Адама К исі­
ля отець ГІетроній Ласко. (Диь. його лист до Кисіля: ДО В. ■ С. 2 3 0 -
231.) За свідченням львівського райці С амійла Куш евича, повстанці стра­
тили правоставного ченця, який виконував доручення Я рем и В иш не­
вецького ( Самійло Кушевич, «Листи зі Львова». Ж овтень (1980), № 4. -
С 126).
Біогоафію К исіля див. у книжці: Sysyn, Between P olandand Ukrainę. Про
погляди православної ш ляхти, як а не приєдналася до повстання, див. р о з­
повідь про перш і роки Х мельниччини в щ оденнику Й оаким а Єрлича:
Joachim Jerlicz, Latopisiec albo kronic~ka Joachima Jerlicza, red. Kazimierz
Władysław Wójcicki, 2 t. (Warszawa, 18531. 1: 62-72.