Релігійна війна 235
Більшості козацької старшини явно не подобався радикалізм селянського натовпу. Деякі тогочасні почьські джерела навіть зафіксували серйозні конфлікти між Хмельницьким та одним з ватажків народного повстання на Правобережжі полковником Максимом Кривоносом12. Про негативне ставлення до < крайнощів » народного повстання свідчать не ті чьки знані з польських джерел заходи Хмельницького проти Кривоноса, але й письмові джерела старшинського походження. Відокремлення козацтва від селян і міщан у питанні про різанину 1648 року виразно відчутне в записці козацького полковника Силуяна Мужиловського( лютий 1649 року). Пишучи про події літа 1648 року він, зокрема, зазначав: «... а посполство дочувшися, же короля в землі немаш, в козацтво все обернулосе, так на сюй стороне, як і на туй Днепра. Панов своїх, которие не повтекали, ляхов, жидов, ксендзов позабіяли, [ костели ] попустошили, замков, в которих ляхи і жиди позапиралисе, подобивали...» Ч Власне, полковник іише констатував ситуацію, яка виникла влітку 1648 року і яку добре знали сучасники. Брянський воєвода Нікіта Мещерський сповіщав у Москву в червні 1648 року: «... а воюют де, государь, в их литовской земле охочие всякие зборние люди, а не черкаси »' \
Ставлення козацької старшини до дій « поспольства » влітку 1648 року вповні відображено також у « Літописі Самовидця ». Пишучи про грабунки та знищення поляків і євреїв у перші місяці повстання, козацький автор твердить: « Рідкій в той кріві на тот час рук своїх не умочил і того грабленія тих добр не чинші. І на тот час туга велика людем всякого стану значним била і наругання от посполитих людей... же любо би який человік значній і не хотіл привязоватися до того козацького войска тилко мусіл...» 15. Намагання деяких представників старшини покласти край різанині чи, принаймні, обмежити її масштаби, відображено
12 Хмельницький, начебто, наказав прикувати Кривоносл до гармати, а більше сотні його прибічників було страчена Див. лист Адама Кисіля з серпня 1648 року: ДОВ.- С 97-98. Про страти за наказом Хмельницького ватажків селян, винних v грабунках і різанині під час перемир’ я літа 1648 року, свідчать також інш і дж ерела. Див.: Janusz Kaczmarczyk. Bohdan Chmielnicki.( Wrocław, | Q 88).-S. 53-54. 13 ВУР, T. 2.- Г 129. и Там само.- С 43.’’ Літопис Самовидия. С. 52.