231 Наливаикова віра Православні проти католиків
Травневі перемоги Богдана Хмельницького на Жовтих Водах та під Корсунем стали поштовхом для масштабного повстання на Придніпров’ ї, а наслідки Пилявецької битви поширили його далеко на Правобережжя, Поділля та Волинь. Протягом перших тижнів повстання емісари, відряджені з війська Хмельницького на « волость *, здобули таку підтримку, на яку, очевидно, спочатку не сподівалися, і їхні звернення покликали до життя таку енергію народного повстання, з якою і сам гетьман не завжди міг упоратися. Життєво необхідні союзники козацтва- та- ' три з одного боку, селянство та міщани з другого,- вимагали своєї плати за союз. Татарам була потрібна здобич, селяни та міщани прагнули соціяльного реваншу та самі брали його в такий спосіб, як уважали за потрібне.
Серед тих, хто платив і одному, і другому союзникові козацької старшини, була польська шляхта й міщани, тобто поляки в цілому, а також єврейські орендарі й торгівці, за умов повстання євреї в цілому. Розповіді з місць подій( здебільшого, польські повідомлення та листи) свідчать про переслідування католиків і євреїв з боку повстанців, яких не міг контролювати ані гетьман, ані його адміністрація10. Від гатар влітку 1648 року постраждало також українське населення. Як свідчить « Літопис Самовидця », « не тил жидов губили и шляхту, аіе і посполитим людем, в тих краях живучим, тая ж біда била, многіе в неволю татарскую пойшли, а найбарзій ремесники молодіє, которіє себі голови голили по-полску, чуприну пускаючи наверх голови^11.
10 Польські повідомлення про перші місяці Х мельниччини див. у в и данні Д окум ент и об Оьвободительной войне украинского нароОа 1 6 4 8- 1654 гг. [= ДОВ ] гогт. А. 3. Барабой и др.,( К иев, 1965).- С. 1 і 197; Jakuba Michałowskiego, wojskiego lubelskiego a później kasztelana bieckiego księga pamiętnicz. a( 1647-1655), red. Antoni Zygmunt Helcel( Kraków, 1864).- S. 1-136. 11 Літопис С. амовийця.- C. 54. Як ви п яд аь, в середині XVII століття <" хохо л »(« оселедець »), що згодом став стандартним російським позна^ником для українців, вказував на польську ідентичність. Звернення царя до руг. ького православного населення Речі П осполитої м істять заклик « відокремитися від поляків як вірою, так і чином » і зголити хохли( Заборовгкий, ред., Католики, право чавньїе, иниатьі. С. 192).