Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 220

220
Н аливаикова віра
Виразно простежує ться у «Віршах» шляхетська ідея «золотої
вольності», яка була надзвичайно популярна в ранньомодерній
І Іольгці та стала «візитівкою» шляхетського політичного мислен­
ня та польського сарматизму. Сакович представляє «вольность»
як «найбольшую реч межи всіми» та пише:
З о л о та я вол ьн ость - так ї ї Н а л и в а ю т ь .
Д о сту п и ти її всі п и л ьн е ся стараю ть.
Л еч она не к ож д ом у м ож ет би ти дана,
Т о л ьк о тим , щ о б орон ять о й ч и зн и і пана.
М ен зством її ри ц ері в войнах доступую ть,
Н е грош м и, але к р о в ’ю ся її д о к у п у ю ть 60.
На переконання Саковича, «Войсько запорозько? вольности
набило Тим, що вірне ойчизні і кролям служило». Обов’язком
як гетьмана, так і цілого війська, згідно з «Віршами», є служити
королю та захищати вітчизну від ворогів. «Короля» у «Віршах»
часто заступає слово «пан», або автор говорить про «короля-
пана». Винагородою за службу «кролю-пану» є дарована ним
«вольность». Отже, відносини між гетьманом і військом з одного
боку, та королем з ін ш о г о , у віршах Саковича нагадують відно­
сини васала та сюзерена.
Важливою в цьому контексті є знана з інших джерел ідея
прямої королівської юрисдикції над козаками та вилучення їх з-
під юрисдикції українних старост і коронних гетьманів. Закли­
каючи «зацноє рицерство» міцно триматися власної віри, Сако­
вич також радить козакам, аби во