214 Наливаикова віра
числяти було б справою довгою » 11, то тепе р він сам, Йов Борецький, Касіян С-акович та інші автори 20-х років XVII століття гнівають хвалу та надають історичну леґітимність новій « оздобі » церкви- запорозькому козацтву.
Як нова київська ієрархія, так і її нові протектори-запорожці, в очах багатьох сучасників не були частиною «<~ гарожитної », княз і в с ь к о- ш л я х р т с ь к о ї Русі. Як зазначено вище, не всі єпископи могли похвалитися незаперечно шляхетським походженням. Однак важливо, що на гой час шляхетська верства не мала абсолютної монополії на представництво інтересів руської церкви та руського народу і не моїла вповні притлумити претензії інших станів на руськість. Привілеї щодо релігійних ма < гностей і свобод мали також інші суспільні стани, зокрема, духівництво та об’ єднані у братства міщани.
Як свідчать полемічні твори, документи та листи 1620-х років, церква мала власний погляд на структуру руського народу. Н а справді, автори полемічних трактатів ототожнювали руську церкву та народ, а оскільки за такою логікою руська церква охоплювала весь руський народ, то, нація, як і сама церква, мала охоплювати всі суспільні верстви Русі- від князів до поспольства12.
Про це виразно свідчить форма звертання до вірян в окружних грамотах Иова Борецького « каждому всходнего благочестия народу Російского чловеку », « всем веспол благочестивим церкве восточная благопослушним великоменитого народу російского всякого стану духовного и свіцкого достоїнства побожним людем » 43 тощо. Це « розширене » трактування концепції руського народу не було нововведенням Борецького. Його поділяв, серед інших, Герасим Гмотрицький, як свідчать початкові слова його вступу до « Острозької Біблії »( 1581): « Всякого чина православний читателю...» Ту саму модель нації як спільноти, що складається з кількох станів, можна знайти в тогочасних уніятських творах. Наприклад, неопубліковану працю Йосафата Кунцевича
41 М елетій Смотрицький, « Тренос *, в кн.: Українська література X V II століття.- С 84. 42 Про роль духівництва в подоланні прірви між нобілітетом і нижчими станами західноєвропейських націй див.: Hastings, Constnirtion o f Nationhood.- P. 191 193. 4 Див. Голубев, Киевскии митрополит Петр Могила, T. 1, прил.- С. 263, 264,279,314 та ін.