Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 212

212
Н аливаикова віра
ня і, як «виродки з черні», не могли належати до «народу русь­
кого» в князівській і шляхетській інтерпретації цього терміну. У
своїх нападах на нешляхетних і( рархів іншої церкви уніятські
автори * Листа» були так само нетолерантні й агресивні, як і їхні
противники - православні шляхтичі. «Яка ж то “с дина кров" -
наша шляхетська з плебеями? Яке споріднення з хлопством?»
читаємо в листі. - «Ви єднаєтеся в крові і рівняєтеся походжен­
ням з старинними руськими фаміліями, що ви теж Русь з прос­
того вашого походження, це дурна і незгідна з чернечою скром­
ністю претензія»10. Уніяти, на відміну від православних, які
написали «Суплікацію», зачепили у своєму посланні також ко­
зацьку проблему. Зваживши на час написання «Листа», вони
підійшли до ці( ї справи дуже обережно: після поразки під
Цецорою (1620) козацькі загони були необхідні для майбутньої
війни проти османів, тому їхньої підтримки шукали найвищі
урядники Речі Посполитої, і навіть сам король. У «Листі» козаків
зображено рицарським народом, який мимоволі став знаряддям
нововисвяченої ієрархії та, діючи за її вказівками, висував до
короля вимоги від імені всього руського народу. Хоча в цьому
випадку найбільш им винуватцем зображено православну
ієрархію, також цілком виразно було засуджено й відкинуто ідею
козацького втручання в церковні справи та припущення, ніби
козаки можуть репрезентувати інтереси «народу руського». Ба
більше, «Лист» вказував на те, що уславлення козацтва в право­
славних творах і публікаціях «видає» справжні наміри новови­
свяченої it рархії. Отож, уславлення козаків з боку православної
ієрархії було використано для того, щоб скомпромітувати її в очах
опонентів.
Автори «Листа», які називали себе «політиками в Р р ч і По­
сполитій» (і в такий спосіб декларували свою належність, насам­
перед, до польсько-литовської політичної нації), були так само
наполегливі, як і їхні православні суперники, у несприйнятті ідеї,
що соціяльний прошарок нешляхетного походження може нале­
10 Цит. за: Грушевський, Історія української літ ератури, Т. 6. - С. 254.
Х арактерно, що Борецький та інші православні владики, автори «Про-
тестації» 1621 року, ствердж ували, що вони t «обивателям и », н ар о ­
дж еним и в «ш ляхетських домах». (Див.: Ж укович, «П ротестация». -
Г 150V