Стан, релігія та нація 211
цей ечемент Русі на свій бік, присвятивши друге видання своієї « Верифікації невинності!» представникам колись православних родів: Янушеві Скумину-Тишкевичу, Адамові Хрептовичу, Миколі Тризні та Юрію Мелешку37. Відповідь на цей зак лик не забарилася, бо того самого року було видано « Лист до ченців віленського монастиря » 38 авторства тих самих достойників. У « Листі » католицько-уніятська Русь виклала власні погляди на нову православну і( рархію та її національну риторику.
Для початку, автори « Листа » відмовили православній it рархії в праві говорити від імені цілого руського народу. Цю відмову можна розглядати як спробу дистанціюватися від незаконних дій православного єпископату( звернення до авторів « Листа » у вступі до книжки Смотрицького ставило їх у дуже незручне становище), а також вивести неправославну шляхту з-під « вогню >- держави та польсько-литовського католицького суспільства, адже звинувачення в підтримці нової ієрархії та « зраді » часто висували проти Русі в цілому. Найважливішим аспектом цього заперечення була спроба авторів розірвати зачароване коло жорсткого поєднання Русі етнічної з Руссю православною. « Нарід шановний руський чим винний за справи тих ваших охотників до церковних урядів? Ми через предків наших походимо з руського народу, але ні нас, ні потомства тих( родів), котрих ви вичислили в тім « Ляменті >... не обходить( справа ваша)»,- писали автори « Листа » 39.
Борецькому, Смотрицькому та в їх особі всім членам нововисвяченої ієрархії було відмовлено в праві представляти всю Русь не лише тому, що Русь не мала конфесійної єдности( на це вказувало вищенаведене посилання на перелік руських родів, які покинули православ’ я, в « Ляменті », тобто « Тренос’-- ' Смотрицького), але й тому, що вони нібито не були шляхетного походжен
37 Див. фототипічне видання « Верифікації невинності »( 1621 р.) в кн / CoUected works ofM tletij Smotryc ' kyj.- P. 384. 18 Див. передрук ц ір і публікації: « Лист до зако « ников Виленского Свято- Духовского монастьіря >, з кн.: АЮ ЗР( 1914). Ч. 1, Т. 8.- С. 732- 736. Грушевський подає докладну характеристику « Листа » в кн.: Історія української літератури, Т. 6. С. 252--255. 1!) Цит. за: Грушевський, Історія української літератури, Т. 6.- С. 253. Про існування комплексу менш овартости та самозневажливі характеристики серед істотної частини руської еліти див: Frick, « Foolish Rus’».