Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Seite 209

Стан, релігія та нація
209
творах Мелетій Смотрицький29. Київський митрополит Йов
Борецький у своїй протестації 1621 року також відзначав, що унія
поставила під загрозу добрі стосунки між Польщею га «старо-
житною Руссю». Він посилався на права, що їх надали руському
народові монархи та князі Русі та навіть говорив, стосовно по­
точної ситуації в Річі Поспотитій, про окремі Руське га Литов­
ське князівства30. У другому варіянті «Протестації^ Борецький
посилався, крім «.християнської природженої свободи», також
на «постанову унії Київського князівства з Короною року 1569»11
З вищенаведеними поглядами авторів «Суплікації > перектика-
лися ідеї волинського шляхтича Лаврентія Древинського, виго­
лошені на сеймі 1621 року12. Як і автори «Суплікації», Древин-
ський ані захищає, ані засуджує нову ієрархію або участь козаків
у її висвяченні. Він узагалі н р згадує нових ієрархів. Це, як зда­
ється, свідоме мовчання дуже симптоматичне та промовисте, зва­
живши на те, що інші джерела свідчать про підтримку висвячення
нової ієрархії з боку волинської та київської шляхти восени 1620
та навесні 1621 рокуЧ Наполягання на правах Русі й мовчання
про нову ієрархію та козаків свідчать, з одного боку, про те, що
православна шляхта їх підтримала, а з другого про намагання
православних авторів дотримуватися букви закону й не асо­
ціюватися - бодай публічно - з незаконним висвяченням і не­
санкціонованими діями козаків. Ясно, що за таких умов пра­
вославні автори уникали прямого обговорення леґітимности
нової ієрархії, воліючи оскаржувати леґітимність іе рархії уніят-
ської. За іронією долі, і промова Древинського, і «Суплікація >
містили тезу, яка підважувала теґітимність нової ієрархії.
Обидва документи були дуже критичні щодо кі тькох уніят-
ських ієрархів - не шляхтичів за походженням. ч-Хто того на очі
29 Див.: Frick, Meletij Sm otryc’kyj. P. 237.
'° Див.: Ж укович, «П ротестация». • С. 139, 115, 147- 118.
31 Див.: М ицик, «Із листування». С. 327. Н асправді К иївське князівство
було ліквідовано 1470 року, і на чаг. Лю блінської унії не існувало, але в
історичній традиції, очевидно, в 1620-х роках воно ще було цілком живе.
32 У ривки з промови Д ревиг'ського див. у книжці: Груш ег~ький, Історія
української літ ератури, Т. 7. - Г. 347.
33 Д и в «Летопись м он асти ря Густьінского,» ЧОИДР, 18^8, кн. 4, Мате-
риальї отечественньїе, - Г. 13.
14
<І-2?ЯХ