Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 208

208
Н аливаикова віра
вателів стану шляхетського» (1622)2'’. Автори «Суплікації» побу­
дували свою концепцію захисту православної церкви на обороні
прав і прерогатив шляхетського стану, що їх гарантували польські
королі, починаючи з Люблінської унії. З цією метою вони ство­
рили ідеалізовані, прихильні до Русі образи Сиґізмунда Авґуста
та Стефана Баторія, зображаючи їх як гарантів і протекторів прав
руської релігії. Щодо розвитку руської політичної свідомости,
найцікавішим аспектом «Суплікації» була авторська інтерпре­
тація Люблінської унії та політичного об’єднання, яке вона запо­
чаткувала. В очах руських шляхтичів то була унія трьох вільних
і рівних націй - Польщі, Литви та Русі. Підкреслюючи права
Русі, автори «Суплікації» відзначають, що «... руський народ і
доти то мав, а не через інкорпорацію тільки набув, що ми зіста-
ємось народом вільним, польському народові у всім рівним!»26.
Повсюди в цьому документі, протиставляючи політичну (Люб­
лінську) унію церковній (Берестейській), вони твердять: «Поки
що стоїть повна згода горожанської унії на оборону цілости
вітчизни, свобід, прав і вільностей всіх трьох народів, - нехай
буде викинена з-посерд їх та кість незгоди - тої фіктивної унії....
І Іехай Польща, Литва і Русь з ними разом краще перед шкодою
до розуму візьмуться»2'. Фактично, православна шляхта спро­
бувала вкласти в Люблінську унію такий сенс, якого в ній зовсім
не було, і в цій інтерпретації, яку спробувала накинути урядові,
перетворила Річ Посполиту двох націй (поляків і литвинів) на
Річ Посполиту трьох націй - поляків, литвинів і русинів.
«Суплікація» спиралася на понад двадцятип’ятирічний досвід
боротьби за права православної шляхти, застосовуючи аргументи
з попередніх полемічних творів2”. Схожі ідеї розвивав у своїх
■’ Польський текст суплікації див. у виданні: Lipiński, 7 dziejów Т'krainy. -
S. 99-111. Український перев/іад уривків із «Суплікації» див. у книжці:
Груш евський, Історія української літ ерат ури, Т. 6. - С. 272--290.
2() Lipiński, Z dziejów Ukrainy. S. 101.
27 Там само. - S. 110.
28 Автори «Суплікації», наприклад, активно вж ивата як аргумент проти
королівської влади закид, відомий ще з писань Щепного Гербурта (1606 р.),
ніби влада змагасться до того, щоб «на Русі не було Русі». Див.: Грушевський,
Іст орія української літ ерат ури, Т. 6. - С. 2 7 8 -2 7 9 . ГІорівн. з текстом
«Розмислу про народ руський» Яна ГЦесного-Гербурта» в кн.: Українські
гуманісти епохи Відродження. Т. 2. - С. 173-177.