Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

Стан, релігія та нація 207 Европейська історична га правова революція середини XVI століття та поновлений інтерес до православної традиції давали майже необмежені можливості для висловлення, формулювання та легітимації активної опозиції Острозького щодо підтриманої королівською владою церковної унії 1596 року. На перший по гляд, Острозький та інші православні князі програли своє проти стояння з королівською владою: Берестейський собор відбувся, і унію київської митрополії з Римом було проголошено та частково втілено в життя, а самі князівські родини або вимерли, або втратили свою опозиційність до короля й покинули право славну церкву. Водночас, із погляду подальшого існування пра вославної церкви, програш був тільки частковим, оскільки Ост розькому та його прибічникам з-посеред шляхти, духівництва та міщан таки вдалося зберегти правос іавну церковну структуру. В перші десятиліття XVII століття вона змогла вистояти в бо ротьбі з підтриманою королем уніятською церквою значною мірою завдяки діям представників середньої та дрібної шляхти. Шляхетська Русь першої половини XVII століття виробила власну модель руської нації, підкреслюючи не династичні зв’язки з князями Київської Русі, а юридичні права, що їх руська шляхта отримала в результаті Люблінської унії. Але попри ці відмінності, руську шляхту та представників князівських родів об’єднувала безкомпромісна опозиція щодо будь-яких змін у становій моделі руської нації. Найцікавіше, що такий жорсткий підхід поділяла ру

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | страница 207