Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 197
Стан, релігія та нація
197
перетворитися на конфесійний, тобто, католицько-православ
ний, а кордон між католицькою Польщею та православною
Руссю мав усі підстави перетворитися з міжконфесійного на
кордон між двома обрядами католицької церкви. Принцип «Cuius
regio, eius religio», проголошений Авісбурзьким собором 1555
року, відбивав не тільки формулу тогочасного німецького комп
ромісу, але й засаду вирішення всіх європейських конфліктів між
конфесіями та державами.
Берестейська унія, однак, не призвела до простого пересу
вання конфесійного кордону. Внаслідок багатьох причин Русь
розкололася, а утворення окремих ієрарахій провело новий кор
дон вже не по територіях, а по душах русинів. Виникла прикра,
але аж ніяк не унікальна ситуація: релігійні поділи та війни у
Франції, Тридцятилітня війна в Центральній Европі та поши
рення протестантизму в Речі Посполитій мали схожі наслідки
для французів, німців і поляків. В Україні спричинений Берес
тейською уніс ю церковний поділ наклався на вже наявні поділи
політичного, культурного та етнічного характеру. Зваживши на
ту роль, яку релігійно-конфесійний елемент відігравав у свідо
мості руського ранньомодерного суспільства, не дивно, що на
кладання нового поділу на старі кордони спричинило, кінець
кінцем, виникнення та розвиток нових моделей культурної та
етно-національної ідентичносте Русі.
Події реформації та католицької реформи в країнах Західної
та Центральної Европи продемонстрували, що церковні конф
лікти та примирення можуть бути так само потужним чинником
у творенні модерної національної свідомости, як і географічні
бар’сри та державні кордони. Реформація та контрреформація
спричинили також конфесіялізацію європейських суспільств,
яка означала, серед іншого, поділ єдиної католицької церкви на
кілька церков і вироблення ними окремішних ідентичностей. У
пост-берестейській Україні вона означала творення нових ре
лігійних свідомостей, які визначалися вже не належністю до
колись єдиної руської церкви, а лояльністю до однієї з надна
ціональних конфесій - православ’я, католицизму, або