Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 195

Стан, релігія та нація
195
ських та західноєвропейських трактатів). Водночас, існувало
переконання в єдності та неподільності Русі литовської та поль­
ської, тобто сьогоднішньої України га Білорусі6.
Люблінська унія 1569 року між Польщею та Великим кня­
зівством Литовським заклала один з перших каменів у підмурок
майбутнього українсько-білоруського кордону та дезінтеграції
спільної руської (українсько-білоруської) ідентичності!. Люблін­
ські ухвали не тільки встановили адміністративний кордон між
Польщею та Литвою приблизно по іінії сучасного українсько-
білоруського кордону, але також об’єднали в рамках Корони
Польської давніші польські володіння - Галичину та Західне
Поділля - з рештою українських земель на С ході. Отже, україн­
ські землі в другій половині XVI століття були відокремлені дер­
жавним і церковно-юрисдикційним кордоном від московської
Русі, адміністративним кордоном від литовської Русі та релі­
гійним кордоном від Польщі.
Тогочасні руські автори часто визначали «Русь» не тільки в
територіяльних категоріях. Я к виглядає, найуж иваніш им
критеріе м визначення руської спільноти був лінгвістичний7. В
6 О дним зі свідчень ф орм ування OKpt м их «політичних ідентичностей» у
м осковській і польсько-литовській Русі був той ф акх, що кн язя-ем іґран та
А ндрія Курбського його побратим и-русини неодмінно вваж али «моско-
витом». Див.: Inge Auerbach, «Identity in Exile: Andrei Mikhailovich Kurbskii
and National Consciousness in the Sixteenth Century», Culture and Identity in
Muscovy, 135Q- 1 584, ed. A. M. Kleimola, G. D. Lenhoff (Moskau, 1997). Інтер­
претацію політичних, етнокультурних, економічних і релігійних елементів
ід ен ти ч н о сти М осковії X V I сто л іття м ож н а зн ай ти в п рац і: M ichael
Khodarkovsky, «Four Degrees of Separation: Constructing Non-Christian Identi-
ties in Muscovy». там само. - P. 2 4 8-266.
Про ф орм ування ідентичности, окремої ві т, М осковської Русі, в украіно-
білоруських зем лях Великого князівства Л итовського див.: Ф л о р я, «П
некоторьіх особенно< тях». - С. 12 -1 6
7 С ловник П амви Беринди свідчить про трактування слова «народ» в етно-
лінгвістичних категоріях. «Н арод» тут дорівнс «язику», а обидва терміни
поясню» слово «люди». Див.: Беринда, Лексикон словенироський П амви
Беринди, ред. В. В. Німчук (Київ, 1961). - С. 70. «Народ» <=■ синонімом слова
«язик» також у праці «Синоніма славеноросская», яку ск гав невідомий
укладач на основі «Лексикону» Беринди. Див.: Лексш Лаврентія Зизанія.
Синоніма славеноросская, ред. В. В. Н ім чук (К иїв, 1964). С. 172.