Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 18

18
Н аливаикова віра
панівного в тогочасному суспільстві релігійного та політичного
дискурсу, перебувають у фокусі нашої уваги.
Намагаючись зосередити сво( дослідження, насамперед, на
зазначених вище проблемах, я постав, як і слід бучо сподіватися,
перед цілим шерегом труднощів. По-перше, складним завданням
( виокремлення з загальної маси ідей, уявлень і стереотипів XVI-
XVII століть саме тих, які були так чи інакше пов’язані з реліги ю
та релігійною боротьбою. У реформаційний та постреформа-
ційний період релігійні уявлення становили одну з підвалин, на
яку спиралися політичні, соціяльні та правові п о п я д и й концеп­
ції, тому виокремити їх можна лише з певною часткою умовности.
Водночас, ця інко ти штучна сепарація релігійного компоненту
із суміші багатьох ін ших складників тогочасного суспільно-по­
літичного мислення та дискурсу t абсолютно необхідною пе­
редумовою дослідження. Здійсню ю чи це виокремлення, нам
часто доводилося йти досить вузькою стежиною, уникаючи, з од­
ного боку, крайнощ ів марксистських уявлень про релігію та
релігійні ідеї як оболонку для висловлення секулярних ідей,
мотивів і концепцій, а з другого спокуси подавати цілу ідео­
логію епохи як суто релігійний феномен.
Щ е одніе ю проблемою, яку довелося долати, працюючи над
цією книжкою, була досить обмежена джерельна база. Вивчення
історії народних мас або цілого народу, який не мав власної
держави та впорядкованої архівної служби і чиї власні архіви не
збереглися, завжди створює для історика додаткові труднощі.
Насамперед, це стосуе ться історії уявлень, стереотипів та ідентич­
ностей, адже за умов відсутности або обмеженості! творених
досліджуваною соціяльною групою джерел дуже важко відтворити
її погляд на саму себе та навколишній світ. Саме такою «німою»,
чи, радше, «напівнімою» соціяльною групою г українське козацтво,
про яке ми тільки частково довідуємося з гетьманських листів та
універсалів (збережених, переважно, в чужих архівосховищах), а
більше покладаємося на джерела позаукраїнського походження.
Одним зі способів подолати зазначені вище труднощі для мене
стало застосуван н я м іж д исциплінарного підходу та аналіз
якнайширшого масиву доступних джерел з політичної, соціяль-
ної, інтелектуальної та культурної історії України кінця XVI -
початку XVII століття. Ще одним способом ( застосування методів
«мікроісторії» для відтворення втрачених і призабутих способів