Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 18
18
Н аливаикова віра
панівного в тогочасному суспільстві релігійного та політичного
дискурсу, перебувають у фокусі нашої уваги.
Намагаючись зосередити сво( дослідження, насамперед, на
зазначених вище проблемах, я постав, як і слід бучо сподіватися,
перед цілим шерегом труднощів. По-перше, складним завданням
( виокремлення з загальної маси ідей, уявлень і стереотипів XVI-
XVII століть саме тих, які були так чи інакше пов’язані з реліги ю
та релігійною боротьбою. У реформаційний та постреформа-
ційний період релігійні уявлення становили одну з підвалин, на
яку спиралися політичні, соціяльні та правові п о п я д и й концеп
ції, тому виокремити їх можна лише з певною часткою умовности.
Водночас, ця інко ти штучна сепарація релігійного компоненту
із суміші багатьох ін ших складників тогочасного суспільно-по
літичного мислення та дискурсу t абсолютно необхідною пе
редумовою дослідження. Здійсню ю чи це виокремлення, нам
часто доводилося йти досить вузькою стежиною, уникаючи, з од
ного боку, крайнощ ів марксистських уявлень про релігію та
релігійні ідеї як оболонку для висловлення секулярних ідей,
мотивів і концепцій, а з другого спокуси подавати цілу ідео
логію епохи як суто релігійний феномен.
Щ е одніе ю проблемою, яку довелося долати, працюючи над
цією книжкою, була досить обмежена джерельна база. Вивчення
історії народних мас або цілого народу, який не мав власної
держави та впорядкованої архівної служби і чиї власні архіви не
збереглися, завжди створює для історика додаткові труднощі.
Насамперед, це стосуе ться історії уявлень, стереотипів та ідентич
ностей, адже за умов відсутности або обмеженості! творених
досліджуваною соціяльною групою джерел дуже важко відтворити
її погляд на саму себе та навколишній світ. Саме такою «німою»,
чи, радше, «напівнімою» соціяльною групою г українське козацтво,
про яке ми тільки частково довідуємося з гетьманських листів та
універсалів (збережених, переважно, в чужих архівосховищах), а
більше покладаємося на джерела позаукраїнського походження.
Одним зі способів подолати зазначені вище труднощі для мене
стало застосуван н я м іж д исциплінарного підходу та аналіз
якнайширшого масиву доступних джерел з політичної, соціяль-
ної, інтелектуальної та культурної історії України кінця XVI -
початку XVII століття. Ще одним способом ( застосування методів
«мікроісторії» для відтворення втрачених і призабутих способів