Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 18

18 Н аливаикова віра панівного в тогочасному суспільстві релігійного та політичного дискурсу, перебувають у фокусі нашої уваги. Намагаючись зосередити сво( дослідження, насамперед, на зазначених вище проблемах, я постав, як і слід бучо сподіватися, перед цілим шерегом труднощів. По-перше, складним завданням ( виокремлення з загальної маси ідей, уявлень і стереотипів XVI- XVII століть саме тих, які були так чи інакше пов’язані з реліги ю та релігійною боротьбою. У реформаційний та постреформа- ційний період релігійні уявлення становили одну з підвалин, на яку спиралися політичні, соціяльні та правові п о п я д и й концеп­ ції, тому виокремити їх можна лише з певною часткою умовности. Водночас, ця інко ти штучна сепарація релігійного компоненту із суміші багатьох ін ших складників тогочасного суспільно-по­ літичного мислення та дискурсу t абсолютно необхідною пе­ редумовою дослідження. Здійсню ю чи це виокремлення, нам часто доводилося йти досить вузькою стежиною, уникаючи, з од­ ного боку, крайнощ ів марксистських уявлень про релігію та релігійні ідеї як оболонку для висловлення секулярних ідей, мотивів і концепцій, а з другого спокуси подавати цілу ідео­ логію епохи як суто релігійний феномен. Щ е одніе ю проблемою, яку довелося долати, працюючи над цією книжкою, була досить обмежена джерельна база. Вивчення історії народних мас або цілого народу, який не мав власної держави та впорядкованої архівної служби і чиї власні архіви не збереглися, завжди створює для історика додаткові труднощі. Насамперед, це стосуе ться історії уявлень, стереотипів та ідентич­ ностей, адже за умов відсутности або обмеженості! творених досліджуваною соціяльною групою джерел дуже важко відтворити її погляд на саму себе та навколишній світ. Саме такою «німою», чи, радше, «напівнімою» соціяльною групою г українське козацтво, про яке ми тільки частково довідуємося з гетьманських листів та універсалів (збережених, переважно, в чужих архівосховищах), а більше покладаємося на джерела позаукраїнського походження. Одним зі способів подолати зазначені вище труднощі для мене стало застосуван н я м іж д исциплінарного підходу та аналіз якнайширшого масиву доступних джерел з політичної, соціяль- ної, інтелектуальної та культурної історії України кінця XVI - початку XVII століття. Ще одним способом ( застосування методів «мікроісторії» для відтворення втрачених і призабутих способів