Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 179

Борці ta віру 179
втручання в релігійну боротьбу. Вимогу щодо цього було сформульовано в першому зверненні польських комісарів до козацького війська. Козаки відпові ш на це власного декларацією, у якій пояснили свої дії в Києві кривдами, що їх завдали уніяти православній вірі, та зажадали « заспокоєння грецької релігії ». Козацтво, отже, ще раз підтвердило свою рішучість захищати православ’ я, але не наголошувало на особливо болючому д ія православної ієрархії та королівської влади питанні визнання Теофанових висвят. Це, у свою чергу, надавало польським комісарам можливість застосовувати ту саму тактику, яку вживав уряд після Хотина. Під час нових переговорів, що почалися після нетривалих військових дій, козакам оголосили, що « грецької релігії » ніхто не переслідує і що релігійними справами має займатися духівництво, а не козаки. У такий спосіб, релігія залишилася поза межами остаточного варіянту польсько-козацької угоди на Куруковому озері9и.
Отож, слідом за хотинськими домовленостями, Куруківський договір творив основи майбутньої козацької дипломатії щодо релігійної справи. Козацтво втручалося в релігійну боротьбу на боці православних, висувало релігійні вимоги у своїх переговорах з польською владою, але майже завжди, кінець кінцем, жертвувало ними для досягнення актуальніших козацьких цілей, до яких належало збільшення реєстру, платні та згодом- території Війська Запорозького. Однак, попри козацьку готовність жертвувати в критичний момент вимогами релігійного характеру, серед населення східної України надалі існувало і навіть міцнішало переконання, що козаки захищали православ’ я, а їхня поразка означала б знесення православної віри91.
) 0 Про перебіг Куруківсько компанії та польсько-козацьких переговорів див.: Грушевський, Історія України-Руси Т 7.- С. ^52- ^54. 11 « Як, мовляв, польські люди поб’ ють козаків і хш стиянську віру порушать, а римську запровадять »,- зазначалося в московському джерелі, ґрунтованому на звідомленнях українців, що перетинали московський і ордон. Див.: Флоря, « Національно-конфесійна гвідомість ».- С. 130. Окрім втручання в релігійні справи в Києві, козаки спромоглися поширити свою протекцію над правос лавними громада ми на ' іахід лж до Луцька. 1629 року до луцького. братства вступив Федір Вовк та інші козаки, які поверталис л зі шведської кампанії. Пропонуючи правос тавним свою протекцію, козаки сприяли посиленню їхніх позицій у цьому місті. Див.: George fiajecky,
12 *