Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 177
Бориі т віри
177
Єжи Збаразький, який закликав заспокоїти козаків «не тільки
супроти небезпеки турецької війни», але також з огляду на те,
що «грозить нам звідси скора буря через справу релігійну і велику
надутість тих людей»84. Ще перед «застереженням» Збаразького,
у вересні 1622 року козаки захопили чотирьох ченців-уніятів та
ув’язнили їх у Трахтемирівському монастирі. Після втручання
короля козаки звільнили ченців на прохання митрополита Бо
рецького. Козаки, однак, заповіли своїм бранцям, щоб вони більше
не з’являлися на Київщині8'1. Десь наприкінці 1623 • на початку
1624 року в Києві сталася сутичка між козаками та місцевими
домініканцями. Згідно з повідомленням Андрія Мужиловського,
домініканці начебто захопили п’яну козацьку старшину й від
везли її до монастиря. Інші козаки відбили своїх старших і від-
вез їй їх до гетьмана. Після ці( ї зачіпки релігійне протистояння
в Києві різко загострилося. За свідченням Мужиловського,
«... вже один козак, зустрівши на ринку якогось ченця, сильно
чеканом його побив»86.
Найбільший конфлікт за участі козаччини стався в Києві на
початку 1625 року. Козаки прибули до міста у великій кількості,
найімовірніше, на заклик митрополита Борецького, який боявся
передачі Києво-Печерської лаври уніятам після смерті архи-
мандрита Єлисея Плетенецького. Жертвами козацького походу
на місто стали уніятський парох Іван Ю зефович, колишній
православний священик, який після переходу на унію хотів збе
регти за собою свою церкву на Подолі, та київський війт Федір
Ходика, якого козаки звинуватили в підтримці уніїї та «запеча
туванні» православних церков. Обидвох козаки стратили87. З
одного боку, брутальне втручання козаччини в церковну
8/1 Listy księcia Jerzego Zbaraskiego, kasztelana krakowskiego, z lat 1621 1b31.
In SRP, 5: 77 -78. Цит. за кн.: Грушевський, Історія України-Руси, Т. 7
С, 506.
s> Грушевський, Історія України-Руш, Т. 7. О. 504.
80 Див. лист Мужиловського до Радзивіла з 13 (3) лютого 1624 року: Ми
цик, «Із листування». - г . 345. Ця історія маловірогідна, бо важко повірити,
що київські домініканці могли навмисне провокувати козаків, які стано
вили для них у Придніпров’ї серйозну загрозу. Однак сам факт, що ця
історія ширилася на початку 1624 року, свідчить про важку релігійну атмо
сферу в Києві того 4acv.
87 Грушевський, Історія України-Руси, Т 7. - С. 531-532.
12
5-2288