Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | страница 174

174
Н аливаикова віра
тешні «обивателі» можуть самі подбати про свої права. Як від­
значив щодо цієї відповіді Михайло Грушевський. король у
такий спосіб фактично визнав право козаків виступати на
захист православної церкви в Короні78.
t мерть Сигізмунда III (20 квітня 1632 року), за життя якого
православні втратили надію отримати будь-які поступки в ре­
лігійній ділянці, та на яку дехто з них явно чекав, стала поштов­
хом до активізації зусиль правос тавної шляхти та міщанства у
справі захисту прав православної церкви. Смерть короля авто­
матично спричиняла скликання конвокаційного, е.іекційного та
коронаційного сеймів, які дали нагоду українській козаччині ви­
разніше сформулювати свої вимоги до Речі Посполитої в релі­
гійній та соціяльній ділянці.
У травні 1632 року, водночас із проведенням шчяхетських
сеймиків, козаки відбули раду у справі обрання нового короля.
У листі з 3 червня 1632 року до формального голови польської
держави в час безкоролів’я, примаса Яна Венжика, козаки фак­
тично пов’язали цілу справу унії з самим лише Сиґізмундом, за
правління якого було створено уніятську церкву, і зажада їй її
ліквідації: «аби та нововиникла унія в час перед коронацією у
Бозі почилого Пана знесена була, а ми і народ наш вірно зичли­
вий цій вітчизняній державі, були заспокоєні». Крім ліквідації
унії, козаки вимагали від уніятів повернути колишні православні
маєтності. Перелік кривд, які вичисляли козаки, увібрав до себе
знайомі нарікання, якими були наповнені писання та полемічні
виступи православних за понад три десятиліття від часу укла­
дення унії. Скаржилися, що позбавлені духовної опіки право­
славні живуть без шлюбу, діти помирають нехрещеними, а до­
рослі - без прийняття останніх таїн. Насамкінець козаки за­
значали, що як релігійну справу буде залагоджено, вони всі готові
будуть покласти своє життя за цілісність «милої вітчизни», а
якщо до того не дійде, вони змушені будуть шукати іншого шляху
для «заспокоєння свого сумління»79.
Під час роботи сеймів 1632 року головним захисником
православ’я були шляхетські депутати з руських воєводств, яким
7Р Грушевський, Історія України-Руси, Т.8, 4 .1 . - С. 138.
79 Див. публікацію листа в кн.: Голубев, Киев^кий митрополит Петр
Могила, Т.1, дод. Г 401 103.