Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | страница 171
Борці за віру
171
й протегтантські союзники православних. Для них «заспокоє:ння
грецької релігії» неминуче означало би послаблення антикато-
лицького блоку. Позицію протестантів уповні характеризуі
інструкція князя Криштофа Радзивіла свої му посланцеві до
Києва у червні 1629 року. Радзивіл забороняв с луцьким ду
ховним особам їхати на спільний уніятсько-православний собор
до Львова, бо, як він зазначав, «я про ті синоди нічого не знаю і
знати не хочу»71. Як можна судити з тексту інструкції, князь не
йняв віри навіть Андрієві Мужиловському головному опонен
тові Смотрицького на соборі 1628 року, котрий, судячи з усього,
поїхав на Київській собор 1629 року без дозволу свого князя-
патрона.
Попри бойкот Київського собору православною шляхтою та
аналогічні заходи протестантів, і всі підстави припустити, що
саме козацтво стало тією силою, яка розстроїла плани право
славних ієрархів та не допустила соборних рішень про скликання
спільного собору у Львові. Н а собор прибули два офіційні
представники від війська запорозького з листом від гетьмана
Леона Івановича до митрополита. Лист містив у собі ледь при
ховані докори за те, що козаків не запросили на собор. Тут-таки
йшлося, що «живучи православними у вірі своїй, у котрій
народилися», козаки надсилають на собор своїх представників
«для взяття певної відомості!, що там робиться». Наприкінці
листа, за козацькою традицією, але також на знак серйозних
козацьких намірів було згадано, що то є «повинність наша і кож
ного християнина за віру умерти»72.
Крім офіційних представників гетьмана, до Києва прибуло
чимало інших козаків, які постійно намагалися потрапити до
церкви, де відбувалися наради, надсилали делегації до духов
них осіб і всіляко тиснули на учасників собору. Один з козаків
навіть пригрозився Могилі та Борецькому, що мовляв, їм буде
така сама «унія» як і київському війтові Ходиці, якого козаки
забили 1625 року, звинувативш и в підтримці унії. М огила
навіть розплакався від цих слів. Борецький, з огляду на небез
пеку, змушений був ночувати у безпечній Печерській лаврі.
За умов розколу серед православної шляхти та відсутності!
7' Там само, прил. - С 364.
72 Див. публікацію листа Леона Івановича там само, прил. - С. 370.