Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 150

150
Н аливаикова віра
Православне духівництво було не від того, щоб використати коза­
ків у своїх інтересах, але наразі не наважувалося признатися до
будь-яких і в ’ я з к і в із цими толерованими, але дискредитованими
в очах влади бунтівниками. У цьому ситуація не цуже змінилася
з часів Наливайка: противники унії користалися послугами
козаків для силового тиску на своїх опонентів (які спиралися,
своєю чергою, на силу влади та її війська), але,еобили це таї мно,
не афішуючи зв’язків з козаччиною.
Відновлення митрополії
Ситуація змінилася на початку 20-х років XVII
століття, коли козаччина стала активним чинником у відновленні
православної ієрархії. Участь козацтва у висвяченні єрусалим­
ським патріярхом Теофаном восени 1620 року православних
t пископів с однією з найдослідженніших, а водночас і найконт-
роверсійніших тем в історії київської митрополії26.
Традиційну українську історіографію, яка підкреслювала роль
козацтва у висвяченні нової ієрархії та вбачала в козаках,
насамперед, оборонців церкви та віри, досить різко розкрити­
кував Пантелеймон Куліш, який вважав, що ініціятива висвя­
чення виходила з Москви, а козаків просто втягло в цю справу
київське духівництво. Михайло Грушевський частково визнав
скептицизм Куліша щодо низького рівня релігійности ранньої
козаччини, але відкинув його гіпотезу про московське похо-
созвучних точок, певних зв’язків, спільних інт ресів» (Грушевський,
Історія України-Риси, Т. 7. С 400).
26 Історію висвячення православної ієрархи досліджували в спеціяльних
працях Платон Жукович, «Исторические обстоятельства, предшество-
вавш ие в о ^ т а н о в л е н и ю патриархом Ф еоф аном западно-руссчой
церковнойиерархии».ХУ219 (1905), Ч. 2. С. 634-657, 755-777; він же,
«Первьш польський сейм после восстановления патриархом Феофаном
п раво сл ав н о й цер ко вн о й и ерархии », Х Ч 220 (1 9 0 5 ), Ч. 2.
С 580- 597, 723 747; П. И. Орловский, «Участи^ запорожский юнзаков в
восстановлении (иерусалимским патриархом Феофаном) православной
южно-русской ці рковной иерархии в 1620году»,Я'Г24,'МЬ 10(19051:113-
141. Д осліджували цю ті му також М ихайло Грушевський (Історія
України-Риси, Т. 7.
Г 428-430, 432- 437) та Казім» ж Ходиніцький
(Chodynicki, Koscioł Prawosławny. - S. 419-441).