Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 147
Борш за віри
147
елемент, практично відсутній в інших «гарячих точках» поп
Берестейських релігійних конфліктів. Козаччина жваво відгук
нулася на цей заклик і приєдналася до традиційних захисників
правос тав'я. У протестації, поданій козаками на чолі зі Григорії м
Середою то київського ґродського суду з цього приводу, йшлося:
што и их ми ю сти княжата, панята, дигнитаровг рицечство,
ш ляхта, народ хрестіянскій ... (з< )мль, повитов и воєводства
К ісвского при право(славной) старож итной реліи непоколе-
б и м і(є) fTot чи и при особах дух .... то( релеі не отмитних згод
н е є ) с полечною милостью своєю бить оферую чися а ми теж,
яко синове 1 J t X соборноь апостольскої восходнос церкви бу
дучи... протегтуем ся1' .
Київські події 1610 року є найдавнішим знаним виявом
свідомого втручання козаччини в релігійну боротьбу в Україні
та показником їхньої орієнтації в цій боротьбі. У Києві козацтво
втручалося в релігійну боротьбу вже не з бажання прис лужитися
своєму старому патронові - князеві Костянтину Острозькому,
як це було за часів Наливайка, а керуючись власними інтересами
й розрахунками. Нагода, за якої козацтво втрутилося в релігійний
конфлікт, також важлива, зваживши на те, що козацьку протес
тацію було написано від імені всіх товаришів Війська Запоро
зького, яке тоді брало участь у війні з Московією. Цей факт засвід
чує, що козаки долучилися до релігійної боротьби саме тоді, коли
уряд залежав від їхньої вірности як ніколи доти і коли ймовір
ність репресій була мінімальна.
Київські події були, судячи з усього, не ізольованим епізодом,
а частиною ширшої практики участи козаччини в релігійному
житті в цілому та в релігійному конфлікті зокрема. У протестації
1610 року козаки стверджували, що вони як сини Східної Церкви
дбають про храми Божі, підтримують їх та оздоблюють при
красами. Ця вказівка на ктиторство козаків не була вигадкою
хоча б вже з огляду на вступ Війська Запорозького на чолі з геть
маном Петром Сагайдачним до київського православного брат
ства, створеного місцевою шляхто* і та міщанством наприкінці
1615 року20. Важливим показником серйозного та тривкого
’ч А кт и ЮЗР, Т.2 (1865). - С. 59.
J0 Грушевський. Історія України-Руси, Т. 7
ю*
С 412-413, 416-418, 423.