Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 146
146
Н аливайкова віра
заперечувало, ніби воно намовляло козаків, а козаки в залученій
до київських ґродських книг протестації заперечували, ніби
погрожували Грековичу. Проте Грекович, судячи з усього, був
правий і щодо ролі православного духівництва, і щодо козацьких
погроз. Підтвердження цього знаходимо в лигті козацького
гетьмана Григорія Тискиневича з травня 1610 року до київського
підвоєводи, православного Михайла Мишки-Хилоневського, де
гетьман зазначав, що дав війську дозвіл «здибавши, як пса убити»
Грековича, якщо той не припинить переслідувати православних.
Ще за якийсь час на Грековича справді вчинив замах один
козак18.
Питання, по якій саме стороні стати, якщо й існувало в коза
цьких головах, то було радше теоретичним, ніж практичним. Як
нова соціяльна верства, козацтво виборювало свої права в
опозиції до державної влади й могло розраховувати на розуміння
та підтримку тільки з боку опозиційної урядові та гнаної ним
церкви. Уніяти, з їхньою повною залежністю від уряду та лояль
ністю до нього, на цю роль абсолютно не надавалися та, що не
менш важливо, навряд чи на неї погодилися б. Важливим чинни
ком у виборі козацтва було те, що саме рідні козацтву «креси
стали на початку XVII століття притулком для витісненого з Га
личини православного духівництва. Дві опозиційні групи зі
йшлися разом та знайшли прихисток від уряду у віддаленому
від головних центрів польської влади Придніпров’ї.
У боротьбі проти наступу унії православне духівництво давно
(ще з часів перед Берестейською унією) та успішно спиралося на
підтримку православної шляхти й міщанства. У Києві, в боротьбі
проти Грековича, православне духівництво також мобілізувало на
свій захист шляхту й міщан, але тут об’єктом їхньої пропаганди,
цілком природно, стало також місцеве українське козацтво -
А кт и ЮЗР, Т. 2 ( 1865 ), N» 36 , 37 (С. j 8 - 63 ), 41 (С 65 - 67 ). Див. опис цих
подій у Михайла Грушевського, Історія України-Руси, Т. 7 . С. 396 - 399 ;
Chodynicki, Koscioł Prawosławny. - S. 396-406.
18 Виклад листа Тискиневича подано в протестації Грековича з 20 серпня
1610 року. Там таки описано невдалий замах на самого Грековича. Про
тестацію було спрямовано проти київського війта, райців та православного
духівництва, яких Грекович звинувачував у порушенні сеймової кон
ституції 1609 року та підбурюванні козацтва. Див. Акт и ЮЗР, Т. 2 (1865). -
С.66.