Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 145

Борці ta віри
Северином Наливайком та його братом Дем’ яиом, ате найцікавішим у цьому контексті с not днаиия у свідомості неукраїнців образу Северина Наливайка не тільки з козацьким бунтом, але й із боротьбою православних за свої права.
Отож, козацтво вперше долучилося до ре іігійної боротьби на боці та з волі представника князівської верстви давнього покровителя степової козаччини Костянтина Острозького. Парадоксально, але повернення козаччини до релігійної боротьби відбулося невдовзі після смерти Острозького. Старий князь помер 160У року, а 161( і року козаки подали до київського гролського суду свою першу протестацію на. захист православ’ я. З в’ я ­ зок між цими двома подіями полягав у тому, що козацька протестація була реакцією на наступ унії на Київщині( на київське воєводство замість померлого Острозького було призначено католика Станіслава Жолкєвського, а уніятський митрополит Іпатій Потій докладав неабияких зусиль, щоб утвердитися в Києві). За таких обставин козаки приєдналися до православного табору.
Безпосереднім поштовхом до загострення релігійного конфлікту в Києві стали дії намісника Іпатія Потія, отця Антонія Грековича. шо його уніятський митрополит відрядив до Києва в січні 1610 року. Грекович, уживаючи тиск і погрози, намагався перевести на унію київське православне духівництво. Він закликав православних духовних на спільну службу до кафедрального Софійського собору в неділю православ’ я, але ті відмовилися йти та, судячи з пізніших скарг Грековича, намовили також мирян не йти на цю відправу, поширюючи чутки, що всіх присутніх будуть хрестити на лядську віру. Чутки допевне впали на підготований грунт, оскільки Києва тоді вже, мабуть, сягли поголоски про віленські події літа 1609 року, коли Потій за допомогою уряду підпорядкував собі тамтешні православні церкви.
Згідно з протестацією Грековича, під час конфлікту 7-9 березня православні духовні намовили козаків, на чолі з ближче незнаними Іваном і Петром, не пропускати людей до святої Софії. Козаки начебто погрожували тим, хто збирався туди йти, а також особисто Грековичу17. Згодом київське православне духівництво
17Тексти протестацій козацької делегації, правос іавного духівництва та Антонія Грековича у справі київського конфлікту опубліковано в книжці:
ІС 5-2288