Релігійна криза 131
никай ворога Ісаї Коиинського. Копинського вивезли до оплоту Могили- Києво-Печерського монастиря й тримали там, аж доки він відмовився від митрополичої катедри. Могила спромігся зосередити у власних руках величезні ресурси: зберігши контроль над ІІечерським монастирем, він також перебрав київські Михайлівський та Микільський монастирі. Його вплив на київське Богоявленське братство також зріс. Перебравши контроль над необхідними фінансовими ресурсами та налагодивши добрі стосунки з королівською адміністрацією й провідниками православної шляхти, Могила взявся за давно назрілу реформу українського православ’ я.
Реформа була необхідна з огляду на безлад церковного життя, істотно поглиблений відсутністю ї( рархії або її неспроможністю( хоча б і внаслідок об’ єктивних обставин) керувати церковними справами. Стимулом до реформ була діяльність уніятської церкви, реорганізованої за католицьким взірцем зусиллями митрополита Йосифа Веляміна Рутського._ ГІочаток конфесіялізації під виглядом реформи католицької церкви та унії, а також подальше поширення протестантських впливів в Україні було тим викликом часу, на який мусила відповідати православна церква доби Могили. Залишається фактом, що жоден з православних центрів Сходу не зміг адекватно зреагувати на цю ситуацію. Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константинополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства.
Могила почав свою реформу, запровадивши сувору дисципліну в церкві та посиливши владу митрополичої катедри. Встановлення контролю над обранням та діяльністю єпископів, висвяченням священиків і діяльністю братств було одним з головних заходів, яких вжив митрополит. <) дним з його найамбітніших проектів була розбудова київської колегії( створеної 1632 року, раніше, ніж Могила став митрополитом), структура й програма якої мала за взірець католицькі колегії Західної та Центральної Европи. Могила зміг залучити до Києва найкращих православних інтелектуалів того часу, і з їхньою допомогою він заходився вдосконалювати церковне життя. Він здобув контроль над православними друкарнями в Україні та впливав на те, що саме вони