130 Наливайкоьа віра
як і перед 1620 роком. Тим часом смерть Сигізмунда III 1632 року та обрання його наступника Владислава IV призвели до істотних змін в офіційному ставленні до православної церкви. Шукаючи підтримки православних делегатів елекційного сейму, Владислав погодився владнати старий релігійний конфлікт в українсько-білоруських землях, який істотно послаблював Річ Посполиту й навіть спонукав деяких представників православної ієрархії, висвячених 1620 року, обрати промосковську opń нтацію. 1 листопада 1632 року Владислав підписав гак звані « Пункти заспокоєння обивателів грецької віри » зй.
« Пункти » були фактичним визнанням православної церкви з боку держави, давши православним право мати власного митрополита і єпископів та створивши підґрунтя для розв’ язання майнових суперечок між православними й уніятами. Скориставшися цими новими можливостями, православні делегати елекційного сейму негайно обрали нового « законного » митрополита й двох єпископів. Новим митрополитом став архимандрит Києво- Печерського монастиря Петро Могила’ 7. Він енергійно взявся за свої нові обов’ язки, почавши з усунення свого головного супер-
56 Див.: Грушевський, Історія України-Руси, Т. 8, Ч. 1: С. 139- 199; Власовський, Нарис історії, Т. 2.- С. 54-60. Про речігійну політику Владислава IV див.: Jan Dzięgielewski, О tolerancji dla zdominowanych. Polityka wyznaniowa Rzeczypospolitej w latach panowania Władysława IV( Warszawa, 1986); Marian Bendza, « Władysław IV a Koscioł Prawosławny ». Rocznik teologiczny Crzescijanskiej Akademii Teologicznej 20, nr. 2( 1978): 27-77: Henryk Wisner, Rozroznieni w wierze. Szkice z. dziejów Rzeczypospolitej schyłku XVI i połowy XVII wieku( Warszawa, 1982). 57 Існує розлога література про життя та діяльність митрополита Петра Могили, хоча стандартною працею залиш аться: Голубев, Киевский Митрополит Петр Могила и его сподвижники. Див. також: Аркадій Жуковський, Петро Могила і питання єдності церков( Париж, 1969; доповнене вид., Київ 1997); П. Могила: богослов, церковний і культурний діяч, ред. А. Колодний, В. Климов( Київ, 1997); Феномен Петра Могили. Біографія, діяльність, позиція, ред. Валерій Климов( Київ, 1996); Існують також публікації про Могилу західними мовами: Ambroise Jobert, De Luther а Mohila: La Pologne dans la crise de la cretiente І5П-І648(= Collection historique de l’ Institutd’ Etudes Slaves, 21)( Paris, X^A): Georges Florovsky, Ways ofRussian Theology, pt. I [= Collected Works of Georges Florovsky, vol 5 ]( Belmont, Mass., 1979) та HUS Ь, № 1-2( 1984), special issue, The Kiev MohylaAkademy, зокрема стаття: Frank E. Sysyn, « Peter Mohyla and the Kiev Academy in Recent Western Works: Divergent Views on Seventeenth-Century Ukrainian Culture ». • P. 155— 187.