Релігійна криза 105
чи з іншої причини, книжка не спричинила бажаної реакції в руському середовищі. І справді, якщо вірити передмові Скарги до другого видання, « Русь » викупила та знищила всі примірники першого видання. Не виключено, що за цим вчинком стояв Костянтин Острозький 1 ' 1.
Продуктивніший діялог між католиками та правос чавними за участи Острозького почався на початку 1580-х років. З католицької сторони в ньому брали участь прямі представники Риму в Речі Посполитій- варшавський нунцій Альберто Болоньєті та папський легат Антоніо Посевіно. Православних репрезентував сам Острозький. Згідно з повідомленнями нунція, князь не виявляв бажання навертатися в католицьку віру, а був схильний радше до унії між православ’ ям і католицизмом. У розмовах з Болоньєті він навіть виявив готовність до переговорів з папою та константинопольським патріярхом; якщо ж патріярх буде неприхильний до унії, Острозький був готовий вести цю справу сам. ГІриродньо, що такі дії з боку впливового патрона православ’ я мали б залучити до унійного процесу цілу київську митрополію20.
На початку 1590-х років в українських землях пропагували принаймні дві прогр _ ами церковної унії. Одну представляв знаний у Речі Посполитій публіцист і громадський діяч Станіслав Оріховський( Ожеховський)- за народженням наполовину українець,- і, почасти, католицький місіонер Бенедикт Гербест. Ця програма передбачала об’ єднання двох церков на засаді рівности. Автором іншої програми були папський легат Антоніо Посевіно та Пьотр Сжарґа. Ця програма передбачала повне підпорядкування православної церкви папі. Тоді як першу програму надихав еклезіяльний універсалізм, гуманістична ідея рівности всіх християн, друга була продуктом контрреформаційного мислення щодо Сходу21.
19 Друге виданш книжки Скарш з ' явилось під назвою О rządzie і iednosci Kościoła Bożego v o greckym у ruskim od tei iednosci odstąńeniu( Kraków, 1590). 2 " Про контакти Острозького з папством див.: Jan Krajcar, « Konsantin Basii Ostrozskij andRome in 1582-1584 », OCP35( 1969): 193-214. Повідомлення Болоньєті про його розмови з князем Острозьким див. у: Monumenta Poloпіае Vaticana, vol. 6( Kraków, 1938).- P. 396-400; Athanasius Welykyj, ed., Litterarae nuntiorum apostolicorum historiam Ukrainae illustrantes, 13 vol.( Roma, 1959-1956), I: 179-184. 21 Про погляди Станіслава Оріховського, Бенедикта Гербеста, Антоніо Посевіно та Пьотра Скарги на церковну унію, див.: Плохий, Папство и Украйна.- С. 7-30.