МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ : ПОЛІТИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА 1917 РОКУ 283
який розробляв ідейно-теоретичні підвалини руху . Згадуваний М . Єреміїв писав , що серед діячів Центральної Ради “ не бракувало ні людей освічених , ні знавців історії , але ні один з них не дорівнювався М . Грушевському в умінні доточити свій історичний світогляд до біжучої хвилі ...” 8 .
Уже початковий момент творення Центральної Ради показав , що українські сили є досить диференційованими . Поряд з ліберальнодемократичною інтелігенцією Товариства українських поступовців активно подавали голос радикальні елементи соціял-демократичного та есерівського напрямків . Необхідно було їх об ’ єднати і сцементувати в єдиний національно-визвольний рух . Це було складне завдання . З одного боку , треба було переконати ліберально-демократичну інтелігенцію не обмежуватись програмою культурно-національних вимог , ставлячи їх гостро , демонструючи , за висловом М . Грушевського , “ загальнонародний імперативний характер українських домагань ” 9 . З іншого боку , треба було зробити так , щоб соціял-демократи та соціялісти-революціонери , які тяжіли до соціяльних гасел та співпраці з аналогічними собі російськими партіями , не розкололи український рух , не відірвали від нього соціяльною демагогією частину низового елементу .
Вдалося цього досягнути завдяки політичному і публіцистичному хисту М . Грушевського . Віддаючи належне йому , Д . Дорошенко писав , що “ Грушевський вірно схопив ситуацію і ясно поставив перед українством завдання , які розгорталися перед ним з вибухом революції ’” 10 . М . Грушевський насамперед висловився за надання українському рухові широкого політичного поступу під гаслами національно-територіяльної автономії України у федеративній Російській республіці . Під впливом постаті М . Грушевського ці гасла стали ідейним осереддям українського руху , їх взяли на озброєння фактично всі тодішні українські партії , і саме вони забезпечили українському руху єдність і монолітність . До сьогоднішнього дня в історичній літературі можна зустріти докори і закиди М . Грушевському за “ автономізм ” і недооцінку самостійницьких гасел , які начеб-то могли дати суттєвіші результати . Можна твердити , що курс , обраний М . Грушевським , був найвиваженішим і найреалістичнішим для того часу .
Варто з ’ ясувати , що М . Грушевський розумів під поняттями “ автономія ” і “ федералізм ”. У його публіцистиці 1917 р . цим поняттям відведено чи не найголовніше місце . У брошурі “ Якої ми хочемо автономії та федерації ” М . Грушевський висловлюється за національно-
8 Михайло Єреміїв , вказ . праця , стор . ЮЗ . 9 Цит . за : Владислав Верстюк . Українська Центральна Рада . Київ , 1997 , crop . 112 . 10 Дмитро Дорошенко , Історія України 1917-1923 pp . Т . 1 . Доба Центральної
Ради . Нью-Йорк , 1954 , стор . 44 .