Михайло Грушевський: політична публіцистика 1917 року Mykhailo_Hrushevskyi_politychna_publitsystyka_1917 | Page 3

282 ВЛАДИСЛАВ ВЕРСПОК
що ж відбувалося в стінах Педагогічного музею Киева , де засідала Центральна Рада , точніше інтерпретувати іноді надзвичайно лапідарні протоколи її засідань , краще зрозуміти логіку і пафос окремих рішень .
М . Грушевський надавав надзвичайно важливого значення цій публіцистиці , зважаючи на загальний невисокий освітній рівень українців та ступінь їх національної свідомости . Після повернення в Київ із заслання , він одразу ж і досить круто змінив напрям і характер діяльносте Центральної Ради . Треба було не тільки реорганізувати її на майбутньому Всеукраїнському національному конгресі , а й задати відповідний моменту масштаб діяльносте , обґрунтувати політичну програму . З цього починалась публіцистика М . Грушевського 1917 р . 25 березня в першому числі “ Нової ради ” з ’ явилась його знаменита стаття “ Велика хвиля ”, спрямована проти мінімалізму українських вимог . За нею - ціла низка інших статей , які підіймали пекучі політичні проблеми . “ Для кожного номера “ Нової ради ”, що в очікуванні власної друкарні виходила в якійсь убогій партачці на Сінній площі , я писав статтю , - згадував Грушевський . - Як тільки з ’ явилася своя друкарня , я зараз їх зібрав і з деякими змінами випустив брошурою п . з . “ Вільна Україна . Статті з останніх днів ”. Разом з тим я ладив ширше політичне credo даного моменту : розвиток тодішнього політичного гасла Ц . Ради - “ Якої ми хочемо автономії і федерації *” ( се була перша брошура , котру я випустив , і вона розійшлася щось чи не в 70 тис . примірниках , в кількох виданнях ); “ Хто такі українці і чого вони хочуть ” - начерк економічної програми , в котрій я розвивав соціялістичні принципи , включно до комуністичного принципу - “ кожному по його потребах і від кожного по його спромозі ”; “ Звідки пішло українство і до чого воно йде ” - короткий начерк української історії . Я переглянув також і видрукував наново свою збірку “ Про українську мову і школу ”. В перших місяцях революції сі брошури відповідали пекучій потребі й ішли дуже сильно - я ледве встигав їх друкувати ...” 6 .
Публіцистика М . Грушевського виконувала одразу дві функції . Видавана масовими тиражами7 , вона виявилась чудовим агітаційнопропагандистським матеріялом для широкого загалу , який масово і стихійно долучався до українського руху і потребував освідомлення і чіткого визначення нагальних завдань моменту . Інша функція публіцистики М . Грушевського не потребувала великих тиражів , але була не менш , а , можливо , і більш важливою : голові Центральної Ради одночасно доводилось виступати і організатором ( лідером ) українського національно-визвольного руху , і його теоретиком-ідеологом ,
6 Михайло Грушевський . “ Спомини ”, Київ , 1989 , № 8 , стор . 145 .
7 Статті М . Грушевського з “ Нової ради ” були не тільки перевидані окремою брошурою “ Вільна Україна : ( Статті проф . М . Грушевського в “ Новій раді ”. 4.1-15 . Київ , 1917 ), вони передруковувались в іншій українській періодиці : “ Шляхи ” ( Львів ), 1917 , № 5-8 ; “ Розсвіт ” ( Радштат ), 1917 ; “ Вістник СВУ ” ( Відень ); “ Промінь ” ( Москва ), 1917 та ін .