Мазепинці Mazepyntsi_Ukrainskyi_separatyzm_na_pochatku_XVIII

Девлет-Гірей — не міг гарантувати подібної позиції від проз відних мурзів і кочових ногайських ханів41. І сам хан, і його син, султан Мехмет, розуміли, що, з погляду політичних інтересів Криму, їм слід підтримувати Орлика й шукати прихильності українського населення. Однак татарські провід ники й особливо ногайські хани мали вужчі й конкретніші інтереси. їхня влада й становище залежали від спроможності забезпечити своїм людям грабунок і ясир — головні засоби татарської й ногайської економіки. Похід 1711 р. припав для татар на кінець довгого й економічно важкого періоду42. Головною причиною, чому татар і ногайців пішло в похід так багато (усього понад 100 тис. чоловік) була потреба грабува ти й брати ясир. За сприятливих обставин вони б радше задовольнили її за рахунок росіян та їхніх українських спільників. Але оскільки це виявилося неможливим, у татар виникла спокуса пошукати відшкодування за свою службу в українського населення на тих землях, через які вони йшли,— байдуже, чи було воно на боці Орлика, чи на іншому. Очевидно, провідники ногайців, які складали більшість у Мехметовій орді, спочатку вчинили тиск на султана, щоб він гарантував їм якийсь прибуток від походу43. Той переадресу вав їх до Орлика, якому довелося вислухати отакі питання від якогось Бевбека-аги: «Чи не має бути вигоди [від походу], чи не можна буде взяти за ясир міщан бердичівських та інших, а також поблизу Києва?»44. Муратца-ага, візир султана Мех- мета, та Кантимір-мурза ще настійніше вимагали, відверто ігноруючи недавній договір, аби гетьман виділив їм на грабу нок декілька українських міст як відшкодування за їхню військову службу. У відчаї Орлик нагадав ханові про обіцянки, які той дав Карлові XII, що в ясир братимуть лише ворогів, а українців брати договір суворо забороняє. На мурзів ці аргументи не справили жодного враження. Справді, становище самих татар ставало дедалі хиткішим. їхні коні були виснажені в ході стрімкого наступу, дуже важко було дістати харчі. Ситуація ускладнювалась ще й тим, що надходила відлига з багнюкою та з повінню на річках. Це позбавляло татар їх ньої наймо- гутнішої зброї — мобільності. До того ж стало відомо, що на допомогу росіянам ідуть підкріплення. Мурзи знову зажадали від молодого султана, аби той дав наказ відступати. За Норд- бергом, султан тоді покликав Орлика та Потоцького й заявив їм, що хоча він' особисто хотів би продовжувати операцію, неможливо змусити до цього його вояків, оскільки вони не звикли до походів довших, як три місяці. Щоб трохи заспо коїти Орлика й Потоцького, султан пообіцяв залишити со юзникам шість тисяч чоловік. Проте за два-три дні це число 80

Мазепинці Mazepyntsi_Ukrainskyi_separatyzm_na_pochatku_XVIII | Seite 81