но дистанціювалася від міщан і селян , то й не могла очікувати великої підтримки в суспільстві . До того ж , коли деякі її
представники таки виступали проти своїх суверенів , багато їхніх колег , хоча й симпатизували їхній справі , воліли вичікувати й урешті ставали на бік переможця . Внаслідок цього змовники мали вдома порівняно вузьку базу підтримки , а відтак мусили шукати допомоги за кордоном .
Цю тенденцію до пошуку іноземної підтримки посилював вибір часу для багатьох із повстань . Часто вони вибухали тоді , коли монархи були втягнуті у війни й не могли кинути на придушення повстанців усіх своїх військ . Це було особливо помітно в усіх східноєвропейських повстаннях . Для суверенів такі дійсні чи потенційні союзи % між зовнішніми та внутрішніми ворогами становили велику загрозу . Але й самі змовники , укладаючи союзи , наражалися на великі труднощі .
По-перше , існувала проблема надійності . Ані повстанці , ані їхні закордонні прибічники не могли бути певні , що , скомпрометувавши себе , вони взагалі дістануть обіцяну допомогу . Наприклад , коли Франція розпочала 1714 р . мирні переговори з Габсбургами , вона відразу ж припинила допомогу угорцям і залишила Ракоці в безнадійному становищі . Іноземні монархи , що втручалися у внутрішні справи своїх ворогів , також , зазнавали розчарувань і втрат . Повіривши Паткулевйм запевненням про наближення антишведського повстання в Лівонії , Авіуст II вторгся в цю країну й був приголомшений , дізнавшися , що більшість лівонців воліла радше шведів , аніж саксонців . Карл XII рішуче змінив план російського походу й рушив в Україну , сподіваючися , що Мазепа приєднається до нього з ЗО тис . козаків . Проте український гетьман привів із собою лише 3 — 4 тио . чоловік .
Як завжди , цілком звичайними були конфлікти між союзниками , викликані зіткненням інтересів . 1676 р . голландці пообіцяли допомогти португальцям у боротьбі проти спільного ворога , короля Іспанії . Та невдовзі суперництво між Голландією й Португалією за колонії набуло такої гостроти , що відбило в них охоту до будь-яких спроб співпраці . Коли французи почали підтримувати каталонців , раптом з ’ ясувалося , що ті радо приймають військову допомогу проти іспанського короля , та аж ніяк не виявляють бажання визнати над собою владу Франції . 1711 р . Пилип Орлик і його татарські союзники розпочали успішний спочатку похід в Україну . Але татари наполягали на тому , щоб брати ясир із людності , котру Орлик намагався залучити на свій бік , і це призвело до суперечки між союзниками й поразки їхньої кампанії .
7