і хист , аби пройти неушкодженим поміж цими , як він часто
казав , « Сціллою та Харібдою ».
Очевидно , схожими були й думки Лещинського , оскільки саме він виявив ініціативу в установленні таємних зв ’ язків із гетьманом . Який то був би здобуток для маріонеткового короля , коли б йому вдалося перетягти Мазепу на шведський бік ! Восени 1705 р ., коли гетьман стояв зі своїм військом у Замості , Лещинський послав до нього польського священика Францішека Польського з таємними пропозиціями 20 . Гетьман
допитав його наодинці , а . тоді заарештував і передав російському командувачеві . На доказ своєї незмінної лояльності Мазепа послав ті пропозиції цареві . Тоді він іще ііе зазнавав такого відчаю , щоб клювати на першу-ліпшу наживку .
За рік по тому Лещинський зробив нову спробу , цього разу
з більшим успіхом . Скориставшись умілим посередництвом княгині Анни Дольської , однієї з типових для тієї доби високородних інтриганок , польському королеві вдалося залучити гетьмана до обговорення конкретних пропозицій 21 . Ця раптова зміна була великою мірою зумовлена успішним просу- » ванням шведських військ , яке змушувало гетьмана розглядати можливість перемоги шведів дедалі поважніше . Сам Мазепа згодом пояснював близькому товаришеві , що він зважився на цей перший крок задля того , щоб Карл XII і Лещинський , « бачачи мою до себе прихильність , по-ворожому з нами не чинили і вогнем і мечем бідної України не спустошували » 22 . Хоча в той час Мазепа ще діяв сам , не розкриваючи своїх планів , він обережно випробовував старшину щодо можливості порозуміння з « супротивною стороною ». Майже всі головні урядовці цю ідею підтримали . Підбадьорений , але все ще тримаючи в таємниці від провідних діячів старшини свої контакти з Лещинським , Мазепа почав обговорювати з поляками умови , на яких він міг би перейти на їхній бік .
Оскільки переговори велися у великій таємниці й тому жодних документальних свідчень їхнього перебігу не залишилося , історикам довелося розшукувати розрізнені тогочасні матеріали , щоб з ’ ясувати позицію Мазепи в тому торзі . Від самого початку питання щодо планів , які виношував Мазепа , було сповнене суперечностей . Деякі сучасники твердили , що метою гетьмана було створення окремого українського князівства . Звертаючись до своїх офіцерів перед Полтавською битвою , Петро І заявив , що Карл XII і Лещинський прагнуть « відторгнути від Росії малоросійські народи та зробити князівство окремо під владою ... Мазепи » 23 . Схожі твердження зустрічаються і в офіційному російському щоденнику подій 1708 — 1709 р р . 24 А один із Мазепиних полковників , Гнат Галаган , який лишився вірним цареві , згадував , що гетьман
27