між Мазепою та княгинею Дольською див.: П ріц ак О. Іван Мазепа і княгиня Анна Дольська // Збірник. Т. И. С. 102— 117. <
4 У цьому моменті Кочубей суперечить Орликові, заявляючи, що як генеральний писар, через руки якого проходило все таємне листування Мазепи, Орлик мусив був знати, що відбувалося( Див.: Источники. С. 87).
5 Навіть у приватних розмовах Мазепа підкреслював, що « Москва має в міцну роботу взяти всю Малоросійську Україну »( Источники. С. 101).
6 Про Мазепині стосунки з Меншиковим див.: Георгиевский Г. Мазепа и Меншиков. Новые материалы // Исторический журнал. 1940. № 12. С. 72— 85.
7 Дмитро Горленко був у 1692— 1708 рр. полковником у Прилуках, а Данило Апостол у 1683— 1727 рр.— полковником у Миргороді. Обидва були серед найвпливовіших політичних постатей у Гетьманщині. Апостола 1727 р. обрано гетьманом і він виявив себе впертим оборонцем прав і свобід України( Див.: К рупницький Б. Гетьман Данило Апостол...).
8 Заленський був ректором єзуїтської колегії у Вінниці. Як твердив Кочубей, єзуїти намагалися переконати козаків, що їм нема чого боятися шведів( Див.: Источники. С. 101— 103).
9 За Кочубеєм, це читання Гадяцької угоди чітко вказує на те, що Мазепа й генеральна старшина плели зрадницьку змову( Див.: Источники. С. 102).
10 Мазепа часто заявляв, що його дії не спонукалися бажанням особистої вигоди. Див. його лист до Скоропадського та маніфест Карла XII( Источники. С. 173, 206).
11 Відмова Петра І захистити Україну була, мабуть, безпосередньою причиною, чому Мазепа вирішив перейти на бік шведів. Це питання докладно обговорюється в: S u bteln y О. Mazepa, Peter I and the Question of Treason. P. 170— 171.
12 Про Мазепині контакти з поляками див.: А н друсяк М. Зв ' язки Мазепи з Станіславом Лещинським...; Subtelny О. On the Eve of Poltava... P. 15— 30.
13 Один із Мазепиних листів до Лещинського був опублікований( Источники. С. 194).
14 Самійло Самусь, богуславський полковник у 1688— 1713 рр., був одним із провідників великого повстання проти поляків, яке 1702 р. охопило Правобережжя.
15 1708 р. Мазепа й далі закликав провідних польських діячів відкласти внутрішні суперечки й об’ єднатися задля добра Речі Посполитої, бо тільки так можна протистояти тискові Росії( Див.: Subtelny О. On the Eve of Poltava... P. 132). 16 Пор.: Источники. С. 87. 17 Там же. С. 102. 18 Карпо Мокрієвич був генеральним писарем Війська Запорізького в 1669— 1672 рр. 19 Відозву Петра І з приводу страти Кочубея та Іскри див.: Источники.
С. 81— 82. 20 Дмитро Зеленський був лубенським полковником у 1701— 1708 рр.
1709 р. заарештований і засланий до Сибіру, де й помер. < і * 21 Протокол допиту Кочубея та Іскри див.: Источники. С. 72— 126.; 22 16 липня 1708 р. Мазепа повідомляв Петра І, що Кочубея та Іскру страчено( Див.: Источники. С. 83— 8 5). і 23 Станіславову відозву до українців див.: Переписка. С. 20. > 24 Наприклад, крронний гетьман Сенявський у січні 1708 р. писав Мазепі, що в Польщі поширюються чутки про його контакти з княгинею Дольською( Див.: Su bteln y О- On the Eve of Poltava... P. 65).
25 Іван Бистрицький був далеким родичем Мазепи. З 1687-го по 1708 р., тобто доки Мазепа був гетьманом, Бистрицький старостував у Шепетівці. Після Полтави поїхав за гетьманом до Бендер, а згодом подався з Орликом до Швеції, де 1717 р. помер.
222