43 Імена татарських мурзів, які підписали договір, засвідчують, що це
були представники провідних татарських кланів і члени тогочасного
курултаю. Здається, не було жодного представника ногайців (Сборник.
С. 9 0 ). Список імен див.: Додаток Б. Частина II. С. 190. Хочу подякувати
професорові Аланові Фішеру за допомогу в установленні правильних татар
ських форм цих імен.
44 Орлик — Карлові XII, весна 1711 р ./ /Переписка. С. 39.
45 Там же. С. 40.
46 Там же. С. 41. Оцінки числа людей, що їх татари взяли в полон,
коливаються між 20 та ЗО тисячами. Гамбурзький посланець у Порті
Тальман у серпні 1711 р. повідомляв, що було захоплено ЗО тисяч чоловік
(H H S. Turcica І. К. 179. Fasc. 1711). Лагерберг твердив, що їх кількість
сягала 20 тисяч (ААЕ. Cor. рої. Turguie. 51. Feuil. 40 ). Оцінки чисельності
захоплених протягом цього періоду в полон на Лівобережжі див.: Б аеалий Д .
Очерки цз истории колонизации степной окраины. М., 1887. С. 254, 295,
460— 467. Пор. також: СРИО. 1878. Т. XXV. С. 345— 348.
47 Орлик — Кардові XII, весна 1711 р.//П ереписка. С. 41.
48 Inpraetatio Edicti Turcarum Imperatoris... pro Liberandis Captivis
Ukraininensibus... (З липня 1711 p .)//П ереписка. C. 42. Орлик почував
відповідальність за долю жертв цього рейду протягом усього свого життя.
У квітні 1723 р., перебуваючи в Салоніках, він спробував (без успіху) визво
лити жінку, захоплену тоді в полон. Пор.: Diariusz. Т. VIII. Ark. 38, 65, 146.
49 Дашков — Сенявському, березень 1711 p.//C zart. 5787. № 6836.
50 Прикладом пов’язування Орлика з татарським набігом може слугу
вати висловлювання правобережного селянина, який 1789 р. характеризував
неприємну ситуацію як «таку погану, як тоді, коли Орлик пустив в Україну
Орду» (Див.: АЮ ЗР. III. Т. V. С. 689).
ТУРЕЦЬКО -УКРАЇН СЬКИ Й СОЮЗ
1 F eldm an J. Polska a sprawa wschodnia... S. 75.
2 Аналіз Прутського договору див.: K w a t А . Der Prutfeldzug und Prut-
frieden von 1711//Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas. 1962. Bd. X. S. 55— 57;
Ejusd. Prut Seferi Ve Barishi. 2vols. Ankara, 1951; О реш кова С .Ф . Русско-
турецкие отношения в начале XVIII в. Москва, 1971. Російська версія дого
вору істотно відрізняється від турецької, особливо статті, що стосуються
України. Пор.: Ю зеф о ви ч Т . Договоры России с Востоком. СПб., 1869.
С. 11 — 12. Під час протистояння на Пруті запорожці не відігравали важливої
ролі.
3 Пор.: P ritsa k О. Das erste tiirkisch-ukrainische Biindnis...; D orosen ko D.,
R y p k a A. Hejtman Petr D o r o se n k o a jeho turecka politika; W oicfk. Traktat
Andruszowski.
4 Девлет-Гірей — Орликові, 7 вересня 1711 p . / / Переписка. С. 51.
5 Карл XII — запорожцям, 16 жовтня 1711 р .//Т а м же. С. 30.
6 Див.: К р уп н и ц ьк и й Б. С. 67.
/ Див.: Орлик — королеві Ульріці Елеонорі* 1719 р. ( Є нсен А. Орлик
у Ш вец ії//ЗН Т Ш . 1908. Т. 92. С. 140). Орлик писав: «Я був готовий зробити
це (поїхати до Константинополя], але благословенної пам’яті покійний
король затримав мене й наказав залишитися на його боці з моїми людьми.
Я скорився королівському наказові, але мій непослух щодо візира та хана д у
ж е їх роздратував». Див. також Орликів лист Гопкенові, грудень 1724.
(Diariusz. Т. VIII. Ark. 373а): «Він [Карл] наказав мені не приставати д о тур
ків. Я підкорився його наказам, які суперечили моїм інтересам».
8
Додаток В, частина І. 1720 р. російські агенти схопили у Варшаві
одного з Орликових сподвижників, Герцика. Під час допиту він заявив, що
Орлик підготував три комплекти ін