Р.игельм ан А . Летописное повествование о Малой Р оссии //Ч тен ия. 1847.
С. 97; Б ант ы ш -К ам енский Д . История Малой России. Т. II. 3-є изд. Москва,
1842. С. 636. Пор. також: К ост ом аров Н . С. 630; Переписка. С. 39.
27 История русов... С. 25.
28 С о л о вь ев С. Т. VIII. С. 349.
29 Там же.
30 Copia Literarum ad Excell. Scoropadscium, ab Orlik Scriptarum Anno
1711, die 7 -b r is //Переписка. C. 55. На цей і подібні листи посилався, мабуть,
Григор Орлик у листі до Шовелена за 21 грудня 1731 р. (ААЕ. Cor. рої. Pologne.
180. Feuii. 391), описуючи події 1711 р.: «Mon Pere par une secrete correspon
dence, engage les Cosaques de i’U crain e' de- se declarer pour luy...». Петро I
підозрював, що Скоропадський підтримує таємні контакти з Орликом й
«остерігався, що підготовлюваний наступ татар і запорозьких козаків на чолі
з Пилипом Орликом українська військова старшина може використати для
ворожих виступів проти російського уряду» (Письма и бумаги. Т. XI.
Вып. 1. С. 346). Д. М. Голіцин також повідомляв про чутки, що Скоропадсь
кий листується з Орликом ( С о л о вьев С. Т. VIII. С. 588). Соловйов твердить,
що ці чутки не перевірялися, щоб не дратувати гетьмана та його урядовців
перед близьким конфліктом із турками. Пор.: Б орщ ак І. Пилип Орлик і
Скоропадський//Україна. Париж, 1949. Ч. 2. С. 116.
31 Переписка. С. 56.
32 Тогочасний звіт про цей похід див.: Fa.br і се F . Е. Anecdotes de Sejour
du Roi de Suede a Bender. Hamburg, 1760. P. 48 ff. Див. також: H a tto n R.
P. 331— 332.
33 Витяг із Лагербергового повідомлення за 11 квітня 1711 р. про цей бік
походу можна знайти в: ААЕ. Cop. рої. Turquie. 51. Fol. 40. Він твердить:
«Toute l’Ukraine ensuite a fait une alliance avec le Kan contre les Moscovites:
de sorte que les Tartares n’ont fait aucun ravage».
34
I b id -
35 Оцінки чисельності Орликових сил на початку походу дуж е відрізня
ються. Яворницький (т. II. С. 494) згадує всього кількасот чоловік, а Фабріс
(с. 48) — аж 12 тисяч. Лагерберг, у свою чергу, твердить, що в похід вируши
ли понад дві тисячі запорожців (Sven Lagerbergs Dadbok... S. 105). Сам
Орлик писав, що, вирушаючи з Бендер, він мав понад три тисячі чоловік
(Переписка. С. 4 1 ). Пор. також: К руп н и ц ьк и й Б . С. 42.
36 «Анонімне повідомлення з Бендер» за 15 березня 1711 р.
(ААЕ. Turquie. 51. Feuii. 19): «Y ayant un grarid concours de Cosaques qui
viennent se soumettre au Grand general des Zaporoviens». Дещ о пізніше аналог
гічне повідомлення надіслав із Бендер француз Я. Компредон (Feuii. 47).
Петро І 3 травня 1711 р. писав Меншикову (Письма и бумаги. Т. XI. Вып. 1.
С. 216): «Тут задніпровська Україна вся була до Орлика та воєводи київ
ського [Потоцького] пристала». Пор. також; Sven Lagerbergs Dadbok...
(S. 102— 104) про успішне просування Орликового війська. Лише два право
бережні полковники — А. Танський і Г. Галаган — залишилися вірними ца
реві (АЮ ЗР. Ч. III. Т. 2. Док. CCLXXXIV. С. 188).
37 Орлик — Карлові XII, весна 1711 р ./ /Переписка. С. 38.
38 АЮ ЗР. Ч. III. Т. 2. С. 188.
39 Потоцький — Орликові, 9, 16, 17, 18, 29 березня 1711 р ./ /Переписка.
С. 66— 68.
40 Згідно з рапортом Анненкова, військо союзників, яке напало на нього,
складалося з 20 тисяч татар, 3 тисяч поляків і 10 тисяч козаків ( К р уп н и ц ь
кий Б. С. 51 ). У звіті Компредона про цю облогу також наголошено, що
козакам бракувало облогової артилерії. У цьому повідомленні Орлика названо
«Gen. de Tart