про запорожців: Г олобуцкий В. Запорожское козачество. К., 1957; Й о го ж. Запорізька Січ в останні часи свою існування. К., 1961. Див. також: П олонсьт-Василенко Н, Історія України. Т. II. Мюнхен, 1976. С. 120— 138.
38 Рішучі протести запорожців проти будівництва цих фортів, які споруджувалися під Мазепиним керівництвом і в яких згодом стояло близько тисячі російських вояків, описано в: Э варницкий Д. И. Т. III. С. 48— 54.
39 Петро І видав щодо запорожців спеціальні інструкції: « до запорожців треба ставитися якомога краще »; « якщо вони діють як вороги й неможливо подолати їх ласкою, тоді до них треба ставитися як до зрадників »( Петро І— Меншикову, 1 березня 1709 р.// П исьм а и бумаги. Т. IX. Вып. 1. С. 107). Див. також: Шутой В. Е. Борьба народных масс... С. 373— 376, 379.
40 Про Гордієнкове протиросійське наставления див.: Эварницкий Д. И. Т. III. С. 362, 389, 409.
41 Костомаров( с. 520) і Яворницький( т. III, с. 416) наводять число 15 тисяч. Якщо протиросійських партизанів справді налічувалося так багато, то це були, мабуть, юрби селян, які не становили для російського війська поважної загрози. Традиційно Полтавський полк мав тісні зв’ язки з запорожцями, і саме там Петрик діставав найбільшу підтримку в своїх походах проти росіян.
42 Генерал Р ен н— Петрові І, ЗО березня 1709 р.// П исьм а и бумаги.
Т. IX. Вып. 2. С. 784. 43 Эварницкий Д. И. Т. III. С. 420. 44 Про Мазепині зв’ язки з турками й татарами та їхній великий інтерес до його розриву з царем див.: Письма и бумаги. Т. IX. Вып. 2. С. 689— 690. Федора Мировича, сина колишнього переяславського полковника, та Григора Герцика, сина колишнього полтавського полковника, Мазепа послав із місіями до татар і турків( Див.: О глоблин О. С. 338— 340).
45 Про зв’ язки українських, козаків з Доном див.: Г ерм айзе О. Україна та Дін у XVII ст.// 3аписки Київського Інституту Народної Освіти. Т. III. К., 1928. С. 16— 28.
46 Детальний опис наступу на Запорізьку Січ див.: Эварницкий Д. И. Т. III. С. 38— 44; Шутой В. Борьба народных масс... С. 385— 388.
47 Докладне цареве пояснення, чому Січ треба було знищити, див. у його указі за 17 травня 1709 р.( Письма и бумаги. Т. IX. Вып. 1. С. 181— 184).
48 Під Полтавою українські козаки— і ті, що воювали на боці Петра І, і ті, що були в шведському таборі,— відіграли порівняно невелику роль. Це засвідчило, що їх уже не можна розглядати як головні військові формування модерної війни. Опис їхньої ролі див.: О глоблин О. С. 355; Шутой В. Е. Борьба народных мас... С. 423. 49 Пор.: H atton R. Р. ЗОЇ— 306; Костомаров Я. С. 565— 570. 50 Опис утечі Карла XII та Мазепи до / турецького кордону див.: H atton R.
Р. 309— 310; Эварницкий Д. И. С. 464 и след.; Костомаров Я. С. 571— 580.
БЕНДЕРСЬКИЙ ПЕРІОД
1 Дослідження бендерського періоду з українського, шведського та польського поглядів див.: Костомаров Я. С. 595— 596; К рупницький Б. С. 9— 86; H atton Я. Р. 307— 380; Feldm an 7. Polska a sprawa wschodnia 1709— 1714. Krakow, 1926.
2 Ця оцінка грунтується на факті, що 1713 р. Горленко просив ЗО охоронних грамот для « знатних » українців, які хотіли повернутися додому. Позаяк близько 15 старшин вирішили не повертатися, загальна чисельність старшини сягала приблизно 45 чоловік. Пор.: Кост омаров Я. С. 669. 3 Там же. С. 571. 4 К. Дмитрієв— П. А. Толстому, 12 грудня 1710 р.// П исьм а и бумаги. Т. X. С. 771. Ця оцінка заснована на донесенні російського шпигуна в Бендерах.
204