5 Про діяльність запорожців протягом цього періоду див.: Э варницкий Д. И. Т. III. С. 510— 534. Див. також: П олонсъка-В асиленко Я. Історія України. Т. II. С. 122— 125. 6 Крупницький Б. С. 25. Ця оцінка грунтується на шведських джерелах. 7 Г. І. Кропотов— Петрові І, 16 серпня 1710 р.// П исьм а и бумаги.
Т. X. С. 506. 8 Орлик— Яворському: Додаток А. С. 176. 9 К рупницький Б. С. 24. 10 Цей конфлікт серед українських емігрантів детально досліджено в праці: Возник М. Бендерська комісія по смерті М азепи // 3бірник. Т. 1. С. 106— 133. Шведські повідомлення про цей. епізод можна знайти в праці: Кордт В. Матеріали з Стокгольмського державного архіву до історії України другої пол. XVII— поч. XVIII вв.// Український археографічний збірник. К., 1930. Т. III. С. 19— 55. 11 Возник М. Бендерська комісія... С. 128. 12 Шведський урядовець Густав Солдан незадовго до смерті гетьмана зробив опис його багатств. Див.: Кордт В. Матеріали з Стокгольмського архіву... Док. VIII. С. 44— 45. Легенди про Мазепине багатство були досить поширеними. Наприклад, Адам Сміт у « Багатстві народів » зазначав: «... кажуть, що дуже великі багатства має Мазепа, провідник українських козаків, славетний союзник Карла XII »( S m ith A. Wealth of Nations. New York, 1937. P. 414). Висловлюю подяку д-рові Іванові-Павлу Химці, який звернув мою увагу на цей уривок. 13 Возник М. Бендерська комісія... С. 128. 14 Там же. С. 119. 15 Там же. С. 123. 16 Там же. 17 Там же. С. 122. 18 Кордт В. Матеріали з Стокгольмського державного архіву... С. 50— 51. Див. також: W estrin Т. Antechningar о т Karl XII: s orientaliska kreditor // Historiska Tidskrift. 1900. Bd. XX. S. 1— 38. 19 Возник M. Бендерська комісія... С. 128. 20 « Гетьман Пилип Орлик...» Б. Крупницького— найретельніше дослідження політичної діяльності Орлика. На жаль, Крупницький не мав доступу до Орликового щоденника та французьких і польських архівів. Хоча Борщакові( див. бібліографію) ці джерела були доступні, він використовував їх так вільно, що часто викривлював зміст документів. Дослідження Крупницького та Борщака написані, хоча й різною мірою, в проорликівському дусі, натомість у праці польського автора Ф. Равіти-Гавронського( R a w ita-G a w- rohski F. Filip Orlik, nieuznany hetman kozacki // Studya і szkice historyczne.
Lw6w, 1903. S. 29— 70) діяльність Орлика розглянуто з критичного погляду. 21 Орлик— Карлові XII, квітень 1710 р.// П ереписка. С. 18. 22 Там же. С. 18— 19. 23 К рупницький Б. Рід Орликів // Рід та Знамено. Кассель, 1947. № 3.
С. 1— 4. 24 Diariusz. Т. X. Ark. 94. 25 Корисне дослідження діяльності Академії протягом цього періоду: Г о л уб ее С. Киевская академия в конце XVII и начале XVIII столетий. К., 1901. Недавне дослідження: S ydoren ko A. The Kievan Academi in the 17th Century. Ottawa, 1977.
26 Біографія Яворського викладена у статті А. Корольова( Русский биографический словарь. Т. XIX. СПб., 1909. С. 413— 422). Див. також: C ra cm ft 7. The Church Reform of Peter the Great. London, 1971. P. 122— 126.
27 Див.: De arte poetica libri II ad usum et institutionem studiosae juventutis Roxolanae dictati Kioviae in Orthodoxa Academia Mohyleana a. d. 1705 / З а ред. Г. Кониського( Могилів, 1786).
205