У нього [привілей-гарантію] мають також бути включені
такі пункти: •
Україна з обох боків Дніпра разом із Військом Запорізь
ким і малоросійським народом має бути вільною від чужинсь
кого панування і союзні сили не повинні завдати жодної
шкоди братерству й дружбі, укладеним із Кримським Ханом. І
що він [хан] не повинен, під приводом заступництва чи
привілею, намагатися встановити свою абсолютну владу, ва
салітет чи підпорядкування в Україні чи в Запорізькому
Війську. І він не повинен збирати жодних податків або да
нини.
Українські фортеці, які мають бути забрані в москалів, або
за договором, або силою зброї, не повинні потрапити під їхню
[турецьку] владу і їхні солдати не повинні їх незаконно
займати.
Вони [турки] не будуватимуть в Україні нових укріплень
для власних потреб і не дозволятимуть будувати їх іншим
сусідам.
Право відправляти власну релігію не повинно зазнавати
будь-яких утисків. Має бути тільки одна релігія і вона повин
на спиратися на давні догмати Східної Православної Церкви.
В духовних справах Українська Церква має підлягати пат
ріархові в Константинополі.
Вони [турки] повинні підтримувати цілісність України і не
дозволяти її сусідам під будь-як^ім приводом пригноблювати
її.
Вони [турки] мають беззастережно підтримувати непо
рушність її [України] кордонів, збереження її свобод, устрою,
законів і привілеїв. Україна повинна вільно користуватися
своїми правами й свободами без жодних перешкод з боку
Високої Порти.
Запорізьке Військо має й надалі користуватися правом
вільно обирати гетьманів і Порта не повинна намагатися
жодним чином усувати їх.
Гетьман повинен мати повний контроль над Україною і
найвищу владу в ній, відповідно до законів вітчизни. Він
повинен мати право вільно приймати [посланців] із зарубіж
них країн.
Запорізькому Війську, що ^асел яє пониззя Дніпра, по
винні гарантуватися його свободи, привілеї та пільги й пере
дусім право вільно використовувати для полювання та рибаль
ства річки, струмки й поля аж до Очакова, згідно з давніми
звичаями й без жодного втручання Порти.
Коли Гетьман обиратиметься на вільних виборах, він
віддаватиме церемоніальну шану — не особисто, а шляхом
листування, Високій Порті.
194