фамиліею моею стражду,, не и м ія града пребывающего. Ста-1
ралемъся о милосердім царского величества черезъ святійшо
го патріарху Іеросалимского, черезъ блаженныя памяти гос
подаря и воеводу Мултанского, Константина, черезъ Кон
стантина и Михаила Кантакузиновъ, но въ томъ моемъ
стараню, суетные мои были труды. Теперь убо отчаявся въ
людской помощи, всякія надежды единаго ходатая Богу
и человікомь царя царствующихъ, Христа Господа, до Христа
Господня царского величества представляю, той за мною
вопіеть на кресті: отпусти. Той, милосердствуя о г'рішни-
кахъ, до милосердія возбуждаетъ сердце монаршое; будіте
милосердны, якоже и отецъ вашъ небесный милосердъ есть,
той и наказуетъ и устрашаетъ: аще не отпустите человікомь
согрішенія ихъ отъ сердець вашихъ, ниже Отецъ Мой, Иже
есть на небесіхь, отпустить вамъ согрішеній вашихъ. Петру
повелінно до седмъ десять кратъ седмерицею отпущати
согрішающимь. Вірую, яко повелінное исполнить милосерд
ное сердце. Петрово. А вашей святыни покорно прошу, аще
можеши, П0М03И МНІ по древней своей милости и отческой
любві, которой себе навсегда вручаю.
1/12 Іюня 1721 г.
Вашой святыни нижайшій слуга
Idem qui pridem
Б. Документи переговорів
■ між гетьманом Пилипом Орликом
і ханом Девлет-Гіреєм 1710— 17І1 рр.
ЧАСТИНА І
Puncta Compendiosa (Орликів проект договору з ханом) 1
I
Малоросійський народ і Військо Запорізьке повинні мати
постійне заступництво Його Величності Короля Швеції, без
будь-яких обмежень і шкоди для незмінної дружби та
військового союзу з Кримською державою. Це братерство,
постійна дружба та військовий союз не повинні обмежувати
чи шкодити заступництву Його Величності Короля Швеції.
II .
Має відбутись анулювання й подальше підтвердження
статей, укладених із Богданом Хмельницьким2.
III
Згідно з цим договором, не тільки під час війни (хай вона
буде успішною), а раз і назавжди, братерство й військовий
184