ща та Литва, назад до Речі Посполитої. Коли ця спроба
зазнала невдачі, Москва допомогла настановити на гетьман
ство молодшого сина Хмельницького, Юрія, маючи надію, що
він буде згідливіший. Але Юрій, покинувши царя, протягом
року пристав спершу до поляків, а згодом — до турків. Навіть
такий покірний і корисливий слуга Москви, як гетьман Брюхо-
вецький, не міг терпіти постійного нехтування українських
прав царем і також намагався порозумітися з , Портою. За
гетьманування Петра Дорошенка, що обмежувалося Правобе
режжям, втручання турків у справи України набрало великих
розмірів. 1676 р. величезне турецьке військо вторглося
в Україну й малЬ не привело її під зверхність Порти. Коли
скидали безпосереднього попередника Мазепи, Івана Самой-
ловича, одним із головних звинувачень, висунутих проти
цього гетьмана, були його підозрілі зв’язки з кримськими
татарами. Таким чином, коли Мазепа 1687 р. прийшов до
влади, всі альтернативи московському сюзеренітетові — Шве
ція, Польсько-Литовська держава й Туреччина — були випро
бувані. Коли настане час шукати іноземної допомоги проти
царя Мазепі та Орликові, вони йтимуть добре второваним
шляхом.
ЗВ’ЯЗКИ КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ З ЦАРЯМИ
З огляду' на проблеми, що з ними царі раз по раз стикали
ся в Україні протягом другої половини XVII ст., постає
питання про засоби, за допомогою яких Бони могли правити
цією країною. Як вони підтримували контакти з українцями?
Як наглядали за ними? І до якої міри могли розраховувати,
що їхнім наказам коритимуться?
Установою, що підтримувала зв’язок між царем і Геть
манщиною, був Малоросійський приказ (МП) 16. Він був невід
дільною частиною чинної в Московщині системи «приказів» і
діяв як підвідділ Посольського приказу, тобто установи, що
опікувалася закордонними справами царя. Заснований
1663 р. (до того часу зв’язки з Україною підтримував сам По
сольський приказ), МП проіснував до 1717 р. Протягом цього
періоду в ньому працювали пересічно близько двадцяти дяків,
писарів, перекладачів та охоронців. Вони розташовувалися
тільки в Москві, де жили в окремому будинку, разом із геть
манськими представниками, що приїздили до російської
столиці.
У стосунках з Україною приказ здійснював три основних
види діяльності: 1) Зв’язок і збирання інформації. Саме МП
14