зверхність над Україною, яка тоді, всупереч Орликовим палким сподіванням, перейде від « Сцілли до Харібди », тобто з-під
влади Москви під владу Порти. Якщо допомога турків має бути десь використана, то краще спрямувати її на війну в Персії, а не в Україну.
На завершення гетьман поставив три умови, виконання яких мала гарантувати Ганноверська ліга, перш ніж він стане на її бік. Передусім, союзники повинні визволити його з Салонік, аби він був ближче до « свого війська ». Далі: Ганноверська ліга чи принаймні французький король мають бути готові прийняти Україну під своє заступництво й змусити
Москву підписати заяву, що вона відмовляється від претензій правити Україною. І ще— Орлик просив у союзників фінансової допомоги.
Як можна витлумачити мету і зміст цього листа? У своєму щоденнику Орлик дає власні оцінки. Він зазначає, що по довгих роздумах вирішив підтримати Станіславові сподівання на українську революцію. Але водночас він намагатиметься уникнути зобов’ язань перед Ганноверською лігою. Звідси нереалістична друга умова, яка( і Орлик це добре знав) не
могла бути виконана. Вочевидь, чого гетьман щиро боявся, то це знову стати на бік татар і турків. Ніколи більше не хотів він допомагати « цим невірним », бо це погубило б йому душу, завдало шкоди невинним людям і призвело до пролиття християнської крові. Орлик ясно вказує, чого він хотів би досягти— повернутися смиренно до Російської імперії чи
Речі Посполитої. Знову згадуючи про свого листа, він зазначає: « Нехай ніхто не обурюється тим, що я написав, оскільки політика вимагала, щоб я писав так, аби з Божою поміччю xj...... 1Q знайти вихід із цієї країни ».
Проте незабаром такі заяви стали непотрібними. 6 травня 1727 р. померла Катерина І і слідом за тим упав у немилість герцог голштинський Карл Фрідріх, а відтак гетьманові шанси дістати прощення зменшилися. Повернення до влади Меншикова, якого Орлик уважав своїм і України заклятим ворогом, по суті взагалі перекреслило сподівання на амністію 20. Орлик більше не мав вибору: він мусив облишити флірт із Лещинськилуї і пов’ язати себе зі справою короля у вигнанні та з його могутніми французькими патронами.
МІСІЯ ГРИГОРА ОРЛИКА ДО ПОРТИ
Хоча увагу французів привернув до Орлика Лещинський, Версаль мав інші причини цікавитися гетьманом, аніж обрання його кандидата на польський престол. За умов протистоян
5 * 131