діяльність і далі викликатиме в їхніх колишніх зверхників
роздратування й навіть тривогу. Вона також приведе до
численних замахів на життя емігрантів. Проте, незважаючи
на безсумнівну відданість цих людей своїй справі, їхні зусилля
зрештою виявилися безплідними9.
УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Аби зрозуміти український контекст Мазепиного вистуцу.
1708 р., треба почати з революції 1648 р. під проводом Хмель^
ницького. Ці дві події були абсолютно різні. Як уже зазнача
лося, повстання, очолюване Хмельницьким, спрямовувалося
проти польської та сполонізованої знаті (шляхти). Це був
масовий рух українських козаків і селян, зумовлений пере
важно соціально-економічними чинниками. І його метою,
принаймні метою його низових учасників, була радикальна
перебудова суспільства. Навпаки, повстання під проводом
Мазепи — справа новопосталої української козацької еліти
(старшини). Основні його питання були по суті політичні:
йшлося про прерогативи царя й прерогативи старшини. І мета
мазепинців полягала в тому, щоб зберегти в Україні політич
ний і соціально-економічний статус-кво..
Проте, незважаючи на ці великі відмінності, існував при
родний зв’язок між двома гетьманами та справою кожного
з них. Саме Хмельницький сформулював 1654 р. угоду з ца
рем; яку понад шість десятиліть по тому так відчайдушно
намагався захистити Мазепа. Саме Хмельницький заклав
підвалини для творення козацької еліти, чільним пред
ставником і символом якої згодом став Мазепа. Нарешті, саме
Хмельницький, розчарувавшись у цареві, почав обмірковувати
й навіть активно шукати зверхності інших володарів, ство
ривши таким чином прецедент, що його Мазепа (й усі гетьма
ни до нього) так невтомно наслідували. Оскільки ці три
ознаки є характерними для політики всіх гетьманів між 1648 і
1708 роками, їх варто розглянути докладніше.
Незабаром після 1648 р. нові господарі України — Хмель
ницький і Військо Запорізьке — опинилися в скрутному ста
новищі. З одного боку, вони були надто слабкі, щоб успішно
воювати зі мстивими поляками, а з іншого — надто сильні,
щоб їх розбила й завоювала будь-яка східноєвропейська дер
жава. Сподіваючися знайти вихід із цього глухого кута, Хмель
ницький звернувся до московського царя Олексія Михайлови
ча. Й 1654 р. в Переяславі непевне українське становище спри
чинило таку саму непевну угоду між двома правителями 10.
10