ЖИТТЯ У СНІ
ким драматизмом описуючи жах
пробудження в похмурому склепі
або в труні. Стан летаргії протягом
століть був оповитий ореолом міс-
тики, таємності і жаху. Страх зас-
нути летаргічним сном і бути зажи-
во похованим був настільки поши-
реним явищем, що багато пись-
менників стали заручниками влас-
ної свідомості і страждали психо-
логічною хворобою під назвою
тафофобія. Наведемо кілька прик-
ладів.
Як ви сьогодні спали? Можливо,
так міцно, що не почули будиль
ник? Або ж навпаки – спали три
вожно і всю ніч крутилися? А чи
знаєте ви, що існує спеціальне
свято, присвячене одному з най
загадковіших процесів організма
людини, – Всесвітній день сну?
Його відзначають з 2008 р. у тре
тю п'ятницю березня у рамках
проекту Всесвітньої організації
охорони здоров'я.
Ми ж пропонуємо згадати інший
сон, що не має відношення до здо-
рового, – летаргічний. Летаргічний
сон з грецької мови перекладаєть-
ся як "уявна смерть" або "мале
життя".
"Після тяжких страждань
наступила смерть або стан,
що визнали смертю"
"Виявилися всі звичайні ознаки
смерті. Особа осунулась, риси її
загострилися. Губи стали біліші
за мармур. Очі помутніли. Наста
ло задубіння. Серце не билося.
Так вона пролежала три дні, і за
цей час тіло зробилося твердим,
як камінь " – так описує цей сон
Ф. Петрарка. Знаменитий італійс-
ький поет, який жив у XIV ст., у 40
років тяжко захворів. Одного разу
він знепритомнів, його визнали по-
мерлим і збиралися поховати. На
щастя, закон того часу забороняв
ховати небіжчиків раніше, ніж че-
рез добу після смерті. Попередник
епохи Відродження прокинувся
після сну, що тривав 20 годин,
практично біля своєї могили. На
велике здивування усіх присутніх,
він заявив, що чудово себе почу-
Едгар Аллан По в оповіданні
"Живцем поховані"
У літературі минулого цей сюжет –
поховання живих людей, які впали
у летаргічний сон, – був досить по-
пулярний. До нього не раз зверта-
лися відомі майстри слова, з вели-
28